Справа № 213/967/2012 Провадження № 22-ц/0290/3291/2012Головуючий в суді першої інстанції:Кривенко Д.Т.
Категорія: 42Доповідач: Гуцол П. П.
20.12.2012 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого судді Гуцола П.П.,
суддів Луценка В.В., Зайцева А.Ю.,
при секретарі Пєтуховій Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 05 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні житловим будинком, земельною ділянкою, на якій він знаходиться, шляхом виселення,
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 05 жовтня 2012 року позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні житловим будинком, земельною ділянкою, на якій він знаходиться, шляхом виселення - задоволено.
Усунуті перешкоди у здійсненні ОСОБА_4, ОСОБА_5 права кори-стування та розпорядження своїм майном, а саме житловим будинком та земельною ділянкою, що розташовані по АДРЕСА_1. Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3 з житлового будинку по АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 214,60 гривень.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять скасувати рі-шення Липовецького районного суду від 05 жовтня 2012 року і ухвалити нове рі-шення, яким відмовити у позові. Апелянти посилаються на ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, на основі одностороннього і неповного з'ясування всіх обставин справи, що є безумовною підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення і заперечення сторін у справі, дос-лідивши матеріали останньої, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що позивачки є доньками та спадкоємицями майна по-мерлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 ( а.с. 3 ), яке складається, зокрема, з жи-тлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, де розташована ця нерухомість. Це майно належало покійному на праві власності згідно правовстановлюючих документів, доданих до матеріалів судової справи ( а.с. 4-9 ).
У спірному будинку проживають відповідачі, які, нібито, купили житло за життя у ОСОБА_7, однак жодних доказів цьому суду не надано, як не доведено також і правових підстав законності користування будинком ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Суд першої інстанції прийняв до уваги законність вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з огляду на те, що вони в установленому законом порядку прийняли спадщину шляхом подання нотаріусу відповідних заяв. 19 грудня 2009 року спадкоємиці отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на певне майно померлого батька ( а.с. 55-56 ), однак оформити свої спадкові права на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, на земельну ділянку за цією ж адресою реально не мають можливості через відповідачів, які без будь-яких на те правових підстав перешкоджають в оформленні технічної документації.
Суд першої інстанції вірно визначився у правовідносианх, що склалися між сторонами у справі, та застосував норми матеріального права, що регулюють саме ці правовідносини, а саме Книгу шосту «Спадкове право, Главу 29 «Захист права власності» Цивільного кодексу України в редакції 2004 року.
Суд вирішив спір на підставі норм права, що визначають право спадкоємця за заповітом чи за законом прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати нотаріусу заяву про її прийняття.
Судом встановлено, що позивачки подали нотаріусу заяви про прийнття спадщини після смерті свого батька. На частину спадщини, майна, вони отримали свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця. Однак оформити свої спадкові права на будинок і земельну ділянку вони реально позбавлені можливості через перешкоди з боку відповідачів, які проживають у будинку, користуючись домогосподарством без законних на те підстав, на свій розсуд.
Враховуючи неможливість з вини відповідачів отримання позивачками свідоцтв про право власності на спадщину за законом на будинок та земельну ділянку, суд дійшов вірного висновку, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в силу ч. 5 ст. 1268 ЦК України з дня смерті батька є законними володільцями спадкового майна і обгрунтовано звернулися до суду з даним позовом.
Посилання апелянтів в обгрунтування заперечення на позовні вимоги стосовно невідповідності адреси спірного домогосподарства, інші їхні мотиви невиз-нання позову є надуманими і не заслуговують на увагу.
За змістом статей 317, 319, 321, 391 ЦК України передбачається право власників майна вимагати усунення будь-яких порушень і перешкод у здійсненні ними права власності.
Частина третя ст. 10, частини 1, 2 ст. 11 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Колегія суддів апеляційного суду Вінницької області не знаходить підстав для визнання доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обгрунтованими, такими, що тягнуть скасування оскаржуваного судового рішення. Натомість оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і справедливим, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Статтею 308 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд відхиляє апеля-ляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з од-них лише формальних міркувань.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 05 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: