28.12.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №33/2790/264/12 Головуючий у 1-ї інстанції: Майданник А.П.
Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач: Нікітін Г.В.
Копія:
28 грудня 2012 року Апеляційний суд міста Севастополя у складі: судді судової палати по кримінальним справам Нікітіна Г.В.,
за участю
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2,
його представника ОСОБА_3,
потерпілої ОСОБА_4,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя від 25 вересня 2009 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Кемеровської області, пенсіонера, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження у справі закрито за закінченням строку накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30.11.2009р. АК № 0528072 о 17 годині 05 хвилин 17 листопада 2006 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем „Ніссан Санні", державний номер НОМЕР_1, при виїзді з другорядної дороги на головну - вул. Індустріальну, здійснив зіткнення з автомобілем "Мазда Кседокс 6", державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження транспортних засобів.
За наслідками розгляду справи в суді, постановою від 25 вересня 2009 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрито за закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову районного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті рішення судом не враховано, що водій ОСОБА_4 рухаласябез включеного ближнього світла фар, у зв'язку з чим у нього не було можливості своєчасно побачити і відповідно зреагувати на автомобіль, який наближався до перехрестя. Крім того, у водія ОСОБА_4 була можливість уникнути зіткнення, якби вона вчасно загальмувала без зміни напрямку руху. Вважає проведену експертизу формальною, без урахування всіх обставин. Також суд, не викликав його у судове засідання, чим позбавив права дати пояснення по суті справи.
Заслухавши доводи ОСОБА_2 і його представника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_4, яка заперечувала проти скасування постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30.11.2009р. АК № 0528072 о 17 годині 05 хвилин 17 листопада 2006 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем „Ніссан Санні", державний номер НОМЕР_1, при виїзді з другорядної дороги на головну - вул. Індустріальну, здійснив зіткнення з автомобілем "Мазда Кседокс 6", державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження транспортних засобів (а.с. 1).
Вина ОСОБА_2 підтверджується не тільки протоколом про адміністративне правопорушення, але й висновками експерта № 105 від 14.02.2008 р. За якими водій ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти ДТП, в разі виконання ним п. п. 10.1, 16.11 ПДР. Для чого перешкод технічного характеру не було. Водій ОСОБА_4 не мала технічної можливості запобігти ДТП. Невідповідність вимогам п. п. 10.1, 16.11 ПДР в діях водія ОСОБА_2, з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв'язку з ДТП. В діях водія ОСОБА_4 невідповідності вимогам ПДР, з технічної точки зору, не вбачається (а.с. 50-53).
Відповідно висновкам автотехнічної експертизи №290 від 18.09.2008р. дії водія ОСОБА_2, у даній дорожній обстановці, слід оцінювати як такі, що не відповідають вимогам п. 16.11 ПДР України, згідно яким на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Крім того, його дії не відповідали вимогам дорожного знаку 2.1 «Дати дорогу», за яким водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі. Технічна можливість запобігти зіткненню для водія ОСОБА_2 полягала у виконанні ним вказаних вище вимог ПДР України. В діях водія автомобіля «Мазда» ОСОБА_4, з урахуванням встановлених судом даних про рух цього автомобілю головною дорогою, невідповідності вимогам п. 16.12 ПДР України не вбачається (а.с. 55-57).
З урахуванням викладеного вище слід погодитися з висновками суду першої інстанції про винність ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Безпідставним є доводи апелянта, що суд першої інстанції обмежився формальним призначенням експертизи. Як видно з постанови від 30.01.2008 р., на вирішення експерта поставлені питання, які у своєму клопотанні виклав ОСОБА_2 (а.с. 26-27) і на які він фактично посилається в апеляційній скарзі.
Твердження ОСОБА_2, що автомобіль під керування ОСОБА_4 рухався без ввімкненого світла фар і вона мала можливість уникнути зіткнення, суперечать поясненням вказаної особи і не підтверджуються матеріалами справи.
Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_4 пояснила, що негайно натиснула на гальма тільки як побачила виїзд на дорогу, по якій вона рухалася, автомобіля «Ніссан». При цьому напрям руху не змінювала. Їхала із ввімкненим світлом фар.
Із схеми ДТП видно, що точка зіткнення автомобілів знаходиться на відстані 5,5 м від обочини, за шириною дороги 11 м., тобто на її середині. При цьому автомобіль «Ніссан» практично повністю знаходиться на смузі руху автомобіля «Мазда».
У зв'язку з цим, суд погоджується з висновками експертів та доводами ОСОБА_4 про неможливість останньої уникнути зіткнення.
Дослідивши всі надані матеріали, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є правильним і скасуванню, про що просить апелянт, не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя від 25 вересня 2009 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрито за закінченням строку накладення адміністративного стягнення, залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Суддя
Апеляційного суду
м. Севастополя Г.Нікітін
Згідно з оригіналом:
суддя Г.Нікітін