20.12.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-2790-3112/2012р Головуючий
в першій інстанції Семенуха Т.Б.
Категорія 46 Доповідач в апеляційній
інстанції Клочко В.П.
20 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Клочка В.П.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Водяхіної Л.М.,
при секретарі: - Івченко М.О,
за участю: - позивача ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_8, представника відповідача ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 22 листопада 2012 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про визнання права власності та поділ подружнього майна, -
У липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому вточнивши позовні вимоги, просив у порядку розділу сумісного майна подружжя визнати за ним право власності на 1\2 частку незавершеної будівництвом будівлі розміром 6х9 м у домоволодінні АДРЕСА_1. Також просив стягнути з відповідачки на його користь грошову компенсацію вартості Ѕ частки будівельних матеріалів, що були використані при будівництві будівель на земельній ділянці АДРЕСА_1 в сумі 200 707,7 грн. Вимоги мотивовані тим, що з 27 вересня 1997 року він перебував з відповідачкою у шлюбі. За час шлюбу подружжям було побудовано на земельній ділянці відповідачки шість будівель. Тому позивач просить стягнути Ѕ від вартості матеріалів, затрачених на будівництво та Ѕ від однієї з будівель.
Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 22.11.2012 р. позов задоволено частково. Проведено поділ спільного майна подружжя, визнавши за ОСОБА_8 право власності на будівельні матеріали, що були використані при будівництві прибудови до житлового будинку 2,5х4.0 м., прибудови до житлового будинку 2,5х3,5 м., будівлі 6,0х 9,0 м. (дві кімнати з санвузлами), будівлі 6,0х9,0 м (три кімнати з санвузлами), душової - 1.5х3,0 м., навісу біля двоповерхової будівлі 6,0х3,0 м., бетонних підпорних стін, бетонного мощення, огорожі з каміння «француза», всього на суму 401417,15 грн.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 Компенсацію вартості Ѕ частини подружнього майна у розмірі 200708,57 грн. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 судові витрати на суму 1820 грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду від 22 листопада 2012 р. з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову виходив з положень СК України, відповідно до яких майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності; дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві сумісної власності.
З данними висновками погоджується колегія суддів.
Згідно п.1,2 ч.1 ст.57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Частиною другою статті 57 СК України передбачено, що особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.
Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У відповідності до ч.2 ст.61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст. 70 СК України).
Відповідно до ст.ст. 213,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону ухвалене по справі рішення відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідачка перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 27.09.1997 року(а.с.16) по березень 2007 року. На підставі рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 28.03.2007 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с.24).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони у період шлюбу спільно проживали у будинку відповідачки за адресою: АДРЕСА_1, який належить їй на праві власності на договорів дарування від 13.05.1993 року, від 19.12.1998 року та свідоцтва про право на спадщину від 21.04.1999 року (а.с.41,44,45).
Зазначений будинок знаходиться на земельній ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_8 на підставі державного акту на праві власності на земельну ділянку від 26.07.2004 року та отриманий нею у порядку приватизації згідно рішення Севастопольської міської Ради від 30.10.2002 року.
Тобто вказані об'єкти нерухомого майна є особистою власністю ОСОБА_8 та поділу не підлягають.
У судовому засіданні було встановлено та підтверджується показаннями свідків, що у період сумісного проживання однією родиною на земельній ділянці, що належить на праві власності позивачці були побудовані житлові будівлі, а саме: прибудова до житлового будинку 2,5х4 м, прибудова до житлового будинку 2,5х3,5 м., будівля 6х9 м.(дві кімнати з санвузлами), будівля 6х9 м.(три кімнати з санвузлами), душова 1,5х3м., навіс біля двоповерхової будівлі 6х3м, бетонні підпірні стіни, бетонні мощення, огорожа з каміння «француза».
Право власності на зазначені об'єкти у належному порядку не зареєстровано, до експлуатації вони не введені.
Відповідно до ч.3 ст.331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №183 від 31.08.2011 року, призначеної ухвалою суду від 17.02.2011 року, ринкова вартість будівельних матеріалів, які були витрачені на будівництво, та які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, складає 401 417,15 грн. (а.с.61-76).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення саме з відповідачки грошової компенсації вартості Ѕ частки будівельних матеріалів, бо земельна ділянка, на якій розташовані спірні об'єкти належить на праві власності відповідачці, а визнані Ѕ цих будівель за позивачем може привести до неможливості завершення будівництва та здачі його до експлуатації.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення строків позовної давності, колегія суду не приймає до уваги, бо спір стосовно спільного майна виник між сторонами наприкінці 2009 року, а частиною спільного майна позивач користується й до теперішнього часу, що не спростовується сторонами.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
При вирішенні спору судом з'ясовані всі обставини справи, рішення суду відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 22 листопада 2012 р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: В.П.Клочко
Судді: Н.Г.Алєєва
Л.М. Водяхіна