15.11.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-2206/2012р. Головуючий у першій
Інстанції Гаркуша О.М.
Категорія 51 Доповідач у апеляційній
інстанції Сундуков В.М.
15 листопада 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Сундукова В.М.,
суддів: Колбіної Т.П., Саліхова В.В.,
при секретарі: Лашкевич Н.О.,
за участю: ОСОБА_3 та представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу приватного підприємства «Клео-ХІІІ» на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 09 липня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «Клео-ХІІІ» в особі ОСОБА_5 про стягнення розрахунку при звільненні, середнього заробітку за його затримку та моральної шкоди , -
У травні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до приватного підприємства «Клео-ХІІІ» в особі ОСОБА_5 про стягнення розрахунку при звільненні, середнього заробітку за його затримку та моральної шкоди.
Вимоги позову мотивував тим, що відповідач порушив його законні права, не виплативши йому своєчасно компенсацію за невикористану відпустку так як його дружина не працює, -знаходиться у відпустці по догляду за малолітньою дитиною і його заробітна плата була єдиним джерелом доходу в їх сім'ї.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 09 липня 2012 року позов задоволено. Постановлено стягнути з Приватного підприємства „Клео-ХІІІ" на користь ОСОБА_3 середній заробітку за час затримки розрахунку г.р;: звільненні з 31.03.2012 року по 14.06.2012 року в сумі 2629,76 сез врахування податків та інших обов'язкових платежів, моральну шкод;.' у розмірі 1000,00 грн., а всього 3629,76грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати як таке, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, постановити нове рішення про відмову позивачу в позові.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в день звільнення позивач працював, відповідач же, в порушення вимог ст.116 КЗпП України, всіх сум, що належали ОСОБА_3 від підприємства не виплатив, а тому, відповідно до вимог ст.117 КЗпП України відповідач повинен виплатити позивачу його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З таким висновком суду першої інстанції слід погодитись.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом позивач працював у відповідача на посаді охоронця з 09.03.2011 року. Відповідно до наказу № 2-12 від 31.03.2012 р. на підставі заяви позивача його звільнено з роботи по ст. 38 КЗпП України.
З розрахунково-платіжних відомостей та відомостей на виплату грошей за березень 2012 року (а.с. 91-94) позивач одержав заробітну плату за березень 2012 року (595,62 грн. + 366,53 грн.)= 962,15 грн., тобто зарплату, яка передбачена штатним розкладом на період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р. (а.с.42).
31.03.2012 року позивач одержав 366,53 грн., тобто суму, яка входить до його місячного заробітку (а.с. 94), що свідчить і про те, що в цей день він був на роботі і працював останній день.
З рекомендованого повідомлення про виплату грошового переказу та квитанції про відправку та одержання грошей в сумі 742,56 грн. (а.с. 104-106, 111) вбачається, що відповідач поштою направив позивачу 09.06.2012 року компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 742,56 грн., а позивач 14.06.2012 року одержав 742,56 грн. Вказана сума розрахована відповідачем правильно, позивачем не оспорюється.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ст.117 КЗпП України, В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Тому висновок суду про те, що відповідач повинен виплатити позивачу його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку є обґрунтованим.
В той же час, висновок суду першої інстанції про те, що час затримки розрахунку мав місце з 31.03.2012 року по 16.06.2012 року, на думку колегії суддів, не є вірним.
З матеріалів справи видно, що відповідач 09.06.2012 року перерахував позивачу компенсацію в сумі 742,56грн. за невикористану відпустку.
Тому час затримки розрахунку фактично мав місце з 01.04.2012 року по 09.06.2012 року, тобто 70 днів.
Колегія суддів також не може погодитись з розрахунком та висновком суду першої інстанції про те, що заробітна плата позивача за 1 день становила 59,72грн. і що за затримку розрахунку при звільненні відповідач повинен сплатити позивачу 2629,76грн.
При цьому колегія суддів бере до уваги довідку - розрахунок підприємства від 05.07.2012 року (а.с.113), відповідно до якої середньоденний заробіток позивача становив 33,47грн., а відтак за затримку розрахунку при звільненні відповідач повинен сплатити позивачу 1600грн. 34 коп. (33,47*70=2342,9-742,56 без врахування податків та інших платежів).
Щодо рішення суду в частині стягнення моральної шкоди,то суд першої інстанції правильно врахував те, що в сім'ї позивача є двоє дітей, одному з них 9 місяців, дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, несвоєчасна виплата певної суми розрахунку при звільнені стала причиною його моральних страждань, складена ситуація вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя, розшуку грошей для проживання сім'ї, тому, виходячи з принципу розумності та справедливості, враховуючи розмір невиплаченої суми, суд обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги в цій частині на суму 1000грн.
Оскільки сума, яка підлягає стягненню з відповідача зменшена, то відповідно до вимог ч.ч.1,2,3,5 ст.88 ЦПК України, колегія суддів присуджує судові витрати таким чином підлягає стягненню: з приватного підприємства «Клео-ХІІІ» на користь держави судовій збір у сумі 267,30грн.; з ОСОБА_3 на користь приватного підприємства «Клео-ХІІІ» - судові витрати в сумі 60,85грн.
Тому рішення в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та судових витрат, відповідно до вимог п.п.2,3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підлягає зміні.
Порушення норм процесуального права, про які зазначено в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування або зміни рішення, оскільки вони, на думку колегії суддів, не призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.303 - 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Клео-ХІІІ» задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 09 липня 2012 року в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та судових витрат змінити.
Стягнути з приватного підприємства «Клео-ХІІІ» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з 31.03.2012 року по 09.06.2012 року в сумі 1600грн. 34 коп. без врахування податків та інших платежів.
Стягнути з приватного підприємства «Клео-ХІІІ» на користь держави судовій збір у сумі 267,30грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь приватного підприємства «Клео-ХІІІ» судові витрати в сумі 60,85грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: /підпис/ В.М.Сундуков
Судді: /підпис/ Т.П.Колбіна
/підпис/ В.В.Саліхов
з оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя В.М.Сундуков