20.12.2010
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-2790-2993/2012р Головуючий
в першій інстанції Лугвіщик А.М.
Категорія 30 Доповідач в апеляційній
інстанції Клочко В.П.
20 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Клочка В.П.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Водяхіної Л.М.,
при секретарі: - Івченко М.О.,
за участю: - позивача ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 25 липня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У січні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому вточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача компенсацію за втрату товарної вартості автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 2 911 грн. 33 коп. та моральну шкоди в розмірі 1500 грн., судові витрати. Вимоги мотивовані тим, що 18.08.2010 року відбулася ДТП. Постановою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 27.08.2010 р. винним у скоєнні ДТП було визнано ОСОБА_5. У результаті ДТП автомобілю позивача були спричинені пошкодження. Вартість відновлювального ремонту було виплачено позивачу за рахунок страхової компанії. Однак вартість утрати товарної вартості автомобіля враховано не було. Відповідно до звіту про оцінку від 18.08.2010 р. № 142/09/10/02 - розмір втрати товарної вартості після пошкодження транспортного засобу складає 2911 грн. 33 коп. Також позивач вважає, що внаслідок ДТП йому була завдана моральна шкода, яка виразилася у моральних стражданнях і яку він оцінює у розмірі 1500 грн.
Заочним рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 25.07. 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь позивача величину втрати товарної вартості автомобіля у розмірі 2911 грн. 33 коп., моральну шкоду у розмірі 1000 грн., судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 159 грн. 12 коп. та витрати на ІТО в розмірі 120 грн., витрати на виклик відповідача - 40 грн., витрати на проведення оцінки суми шкоди у розмірі 150 грн., а всього 4380 грн. 45 коп. У решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду від 25.07. 2012 року з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що судом було встановлено вину відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди,а тому він,відповідно до положень ст..1167, 1187 ЦК України повинен відшкодувати позивачу завдану шкоду.
З данними висновками погоджується колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Гагарінського районного суду м.Севастополя від 27.08.2010 року ОСОБА_5 був визнаний винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 18.08.2010 року за участю сторін по справі, внаслідок якого автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.10).
Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З матеріалів справи вбачається, що вартість відновлювального ремонту відповідно до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту після пошкодження автомобіля складає 7450 грн. 87 коп. (а.с.13). Відповідно до звіту про оцінку № 142/09/10/02 величина втрати товарної вартості автомобіля після пошкоджень складає 2911 грн. (а.с. 35).
Страховою компанією були виплачені грошові кошти по оплаті відновлювального ремонту автомобіля, сума втрати товарної вартості автомобіля відшкодована не була.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Втрата товарної вартості майна є реальним зниженням дійсної вартості відновленого після пошкодження одиниці майна, порівняно з аналогічною непошкодженою одиницею майна, а тому підлягає відшкодуванню у якості збитків, що були заподіяні внаслідок ДТП.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Тобто не сплачена страховою компанією сума втрати товарної вартості автомобіля підлягає стягненню з відповідача.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем було доведено той факт, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому було завдану моральну шкоду, яка виразилася у душевних хвилюваннях.
Також у наслідок ДТП позивач поніс витрати на виклик відповідача у сумі 40,00 грн., витрати на проведення оцінки шкоди у сумі 150,00 грн., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення при подачі позову до суду, які відповідно до вимог ст..88 ЦПК України підлягають відшкодування з відповідача.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо неправомірності стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору у розмірі 159 грн.12 коп. та судового збору на користь держави у розмірі 270 грн., колегія суддів вважає помилковими.
Відповідно до Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» та ціни позову сплаті підлягала сума судового збору у розмірі 59,50 грн. (51,0 вимоги майнового характеру, 8,50 моральна шкода).
Стягнення на користь держави суми судового у розмірі 270 грн.08 коп. є неправомірною, бо судовий збір вже було сплачено позивачем при подачі позову.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду, відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України, - скасуванню у частині стягнення судового збору.
Керуючись ст.ст.303,304,307,п.3ч.1ст.309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 25 липня 2012 року у частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 витрат по оплаті судового збору у розмірі 159 грн. 12 коп. та стягнення з ОСОБА_5 у дохід держави судового збору у розмірі 270 грн. 08 коп. - скасувати.
У цій частині ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 витрати по оплаті судового збору в розмірі 59,50 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: В.П. Клочко
Судді: Н.Г. Алєєва
Л.М. Водяхіна