06.12.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-2790-1840/2012р. Головуючий в першій
інстанції Кукурекін К.В.
Категорія 27 Доповідач в апеляційній
інстанції Клочко В.П.
06 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Клочка В.П.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Водяхіної Л.М.,
при секретарі: - Лашкевич Н.О.,
за участю: - представника позивача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу та рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 02 листопада 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОС Компонент» про стягнення боргу за договором позики, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОС Компонент» до ОСОБА_6 про визнання договору позики недійсним,-
У березні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до відповідачів про стягнення боргу за договором позики у розмірі 422982 грн. 75 коп. з урахуванням заборогованості по відсоткам, а також про стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 1820 грн.
Вимоги позову мотивовані тим, що між ОСОБА_6 та ТОВ «ОС Компонент» був укладений Договір позики від 01.02.2010 р., відповідно до якого відповідач отримав від позивача грошові кошти у розмірі 52520 доларів США, що еквівалентно 413700 грн., зі строком повернення 01.06.2010 р. Однак документів, що підтверджували б факт отримання відповідачем грошей, позивачці надано не було. 12.04.2010 р. позивачкою було направлено вимогу щодо повернення грошової суми на адресу відповідача. Але відповідач відмовляється повернути зазначену суму боргу та стверджує що не отримував від позивачки позику.
ТОВ «ОС Компонент» звернулося до суду з зустрічним позовом, в якому просив визнати недійсним договір позики, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ «ОС Компонент». Вимоги позову мотивовані тим, що підтверджень укладення договору позики у вигляді розписки або іншого документу, який би підтверджував передачу грошових коштів, не має.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 02 листопада 2011 року зустрічний позов ТОВ «ОС Компонент» задоволено. Договір позики від 01.02.2010 р. між ТОВ «ОС Компонент» та ОСОБА_6 визнано недійсним.
Ухвалою Ленінського районного суду від 02 листопада 2011 року позовну заяву ОСОБА_6 залишено без розгляду у зв'язку неодноразовою неявкою позивачки у судове засіданя.
Не погодившись з рішенням та ухвалою суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення та ухвали суду від 02 листопада 2012 року з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення зустрічного позову, виходив з того, що ОСОБА_6 не було надано до суду жодних документів, які б підтвердили передачу грошових коштів за договором позики.
З данними висновками погоджується колегія суддів.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
У зв'язку з тим, що у матеріалах справи відсутні жодні докази, що до настання правових наслідків, яки обумовлені укладенням договору позику, тобто передачі грошових коштів позивачу, отже правочин є недійсним.
У апеляційній скарзі не міститься будь-яких доводів, які б спростовували рішення суду першої інстанції.
Апелянт також оскаржує ухвалу суду від 02.11.2011 р. про залишення позовної заяви ОСОБА_6 до ТОВ «ОС Компонент» про стягнення боргу за договором позики без розгляду.
Суд постановляючи зазначену ухвалу виходив з того, що позивачка вдруге не з'явилася у судове засідання, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не сповістила.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_6 в судові засідання, призначені на 19.10.2011 р., 02.11.2011 р., не з'явилась, була повідомлена належним чином (а.с.20,25), однак в порушення ч.2 ст.77 ЦПК України, документів та належних доказів, що підтверджують причини її неявки в судові засідання суду першої інстанції не наддала.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає відхиленню, а рішення та ухвала суду відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК, п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,312,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення та ухвалу Ленінського районного суду м.Севастополя від 02 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду вступає в законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня вступу в законну силу ухвали апеляційного суду.
Головуючий суддя: В.П.Клочко
Судді: Н.Г. Алєєва
Л.М. Водяхіна