20.12.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-2790-2948/2012р Головуючий
в першій інстанції Рубан М.В.
Категорія 51 Доповідач в апеляційній
інстанції Клочко В.П.
20 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Клочка В.П.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Водяхіної Л.М.,
при секретарі: - Івченко М.О.,
за участю: - позивача ОСОБА_4, представників відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 12 жовтня 2012 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, виплату грошової компенсації, визнання незаконним акту про простій, -
У червні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому вточнивши позовні вимоги, просив поновити його на роботі на посаді кухаря 4 розряду в військовій частині 40136 ЧФ РФ, стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 29.05.2012 року по день поновлення на роботі, визнати незаконними акт про простій від 01.02.2012 року, зобов'язати відповідача доплатити заробітну плату за грудень 2011 року в розмірі 1940,64 грн.
У жовтні 2012 р. позивач вточнив свої позовні вимоги та просив визнати акт про простій від 01.02.2012 року незаконним, зобов'язати відповідача виплатити заробітну плату за відпрацьований понад норму час 78 годин за грудень 2011 року в розмірі 1940,64 грн. та заробітну плату за період з 01.02.2012 року по 28.05.2012 року в розмірі 7794,74 грн., перерахувати фактичну середню заробітну плату, поновити на посаді кухаря 4 розряду в в/ч 40136 ЧФРФ, стягнути з відповідача на користь позивача фактичну середню заробітну платню за час вимушеного прогулу з 29.05.2012 року по день поновлення на роботі.
Вимоги мотивовані тим, що він працював кухарем в в/ч 40136 ЧФ РФ. 01.02.2012 року відповідач повідомив позивача що буде здійснено зміни в організації виробництва, їдальні будуть передані іншій організації, тому щоб позивача не звільнили за прогули, він написав заяву, що в його роботі стався простій не з його вини. 27.032012 року відповідач попередив позивача про звільнення. 28.05.2012 року позивач був звільнений у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці. В грудні 2011 року позивач відпрацював 254 години, а сплачено йму було лише за 176 годин.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 12.10.2012 р. у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду від 12 жовтня 2012 р. з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
З матеріалів справи вбачається, що 01.12 2012 року ОСОБА_8 було прийнято на роботу в військову частину 40136 поваром у столовій. Йому встановлено 4 розряд оплати праці (а.с.114, 130,131).
24 грудня 2011 року між Міністерством Оборони РФ та ВАТ «Военторг» було укладено Державний контракт № 241211/1/1/ПП про надання послуг з організації харчування військовослужбовців у збройних силах РФ (а.с.158-160).
26 грудня 2011 року МО РФ було укладено договір №ОП-12-7 з ТОВ «Колектив-Сервіс», представником якої на ЧФ є ТАВ «Колектив-Сервіс-К», що зареєстровано у м.Севастополі. Відповідно до зазначених договорів ТОВ «Колектив-Сервіс» організовує надання послуг харчування, у тому числі у в/ч 40136, зі своїм штатом персоналу з 01 лютого 2012 року (а.с.161-164).
На підставі викладеного стався вивід посад, що знаходилися в штаті в/ч у некомплект(а.с.134).
Позивач був ознайомлений з майбутнім звільненням у зв'язку зі скороченням посади під підпис (а.с. 140). Позивачу були запропоновані інші посади, від яких він відмовився (а.с 140, 141).
Відповідно до наказу від 28 травня 2012 року позивача було звільнено з посади повара 4 розряду згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі зміною у організації виробництва та праці з виплатою вихідної допомоги у розмірі місячної заробітної плати (а.с.144).
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог позивача про поновлення його на посаді, бо звільнення було проведено відповідно до вимог КЗпП України, порушень при звільненні зі сторони відповідача не вбачається.
Висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог позивича щодо визнання акту про простій від 01.02.2012 недійсним та про зобов'язання виплатити заробітну плату у період з о1.02.2012 року по 28.05.2012 року, на думку колегії суддів, є також вірними.
01.02.2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою про простій (а.с. 136).
Відповідно до наказу Командира Військової частини 40136 №52 від 01.02.2010, акт про вимушений простій було затверджено. З даним наказом позивач був ознайомлений особисто під підпис у той же день (а.с.137,138).
Відповідно до ч. 1 ст.225 КЗпП працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Тобто у встановлений законом строк позивач ні звернувся ні до комісії по трудових спорах ні до місцевого суду. У зв'зку з чим, висновки суду про пропуск строку на оскарження зазначеного акту є вірними.
Відповідно до ч.1,2 ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб.
На підставі заяви про простій було видано наказ та відповідний акт, згідно з яким позивачу було встановлено оплату праці у розмірі не нижче 2/3 окладу, на період простою позивача було звільнено від виконання будь-яких повноважень (а.с.137,165).
У зв'язку з тим, що підстав для визнання недійсним акту про простій не вбачається, то і виплата заробітної плати у цей період була проведено правомірно.
Що стосується вимог позивача про виплату заробітної плати за відпрацьований надурочний час, то заявлена вимога не підтверджується матеріалами справи. Книга обліку контролю якості приготування страв, яка була надана позивачем, не є належним доказом, бо у ній не відображується кількість відпрацьованих кухарем годин.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Отже, колегія суддів вважає, що при вирішенні спору судом з'ясовані всі обставини справи, рішення суду відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 12 жовтня 2012 р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: В.П.Клочко
Судді: Н.Г.Алєєва
Л.М. Водяхіна