Справа № 2609/22769/12р.
Провадження № 2-6195/12 р.
17 грудня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі : головуючого судді - Лазаренко В.В.
при секретарі - Подобєді О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 26 256, 93 грн., а також судові витрати в розмірі 262, 57 грн. посилаючись на наступне.
02 червня 2011 року між HACK «Оранта»та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу № АА 5224474, предметом якого було страхування транспортного засобу baru Tribeca», д/н НОМЕР_1.
30 листопада 2011 р. в м. Києві, на перехресті вулиць Солом'янська - Волгоградська, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу і Lanser», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, та транспортного засобу Tribeca», д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_1
Згідно довідки, виданої ВДАІ № 8919988 та постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.12.2011 р. у справі № 3-11625/11, дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 16.11 Правил дорожнього руху України та його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
02 грудня 2011 року до позивача звернувся ОСОБА_3, якому внаслідок вище зазначеного ДТП були завдані матеріальні збитки, із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з ДПТ та надав усі необхідні документи.
27 січня 2012 р. ВАТ HACK «Оранта»був складений Страховий акт № СТО-11-23568/1 та розрахунок суми страхового відшкодування відповідно до Дослідження № АА7311ЕХ-06.12/1 від 06.12.2011 р. Сума страхового відшкодування відповідно до розрахунку склала 26 256 грн. 93 коп.
08 лютого 2012 p. HACK «Оранта»відшкодувала ОСОБА_3 шкоду, якої він зазнав внаслідок ДТП, що підтверджується платіжним дорученням № 8731 та відомістю виплат страхового відшкодування №26 від 08.02.2012 р.
Отже, позивач вважає, що виплативши страхове відшкодування страхувальнику, він набув право на відшкодування з боку відповідача в розмірі такої виплати, оскільки останнім було порушено строки і умови повідомлення страховика про настання страхової події.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений ним судовий збір.
В судове засідання 17.12.2012 року позивач свого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Подав до суду заяву в якій просив розглядати справу без участі представника позивача.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що позовні вимоги ВАТ HACK «Оранта»не обґрунтовані та безпідставні.
Суд, заслухавши думку відповідача, який не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника позивача, вважає можливим розглянути справу на загальних підставах та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за винятком випадків, передбачених законом. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Ч. 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1188 ЦК України передбачено, що завдана шкода при взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується виною особою.
Судом встановлено, що 02 червня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»та ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА 5224474, згідно якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Tribeca», д/н НОМЕР_1 (а.с.3).
30 листопада 2011 р. о 08:10 год. в м. Києві на перехресті вулиць Солом'янська -Волгоградська, з вини відповідача ОСОБА_1, який керував автомобілем марки Tribeca», д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, сталася дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок даної ДТП було пошкоджено автомобіль марки itsubishі Lanser», д/н НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_3
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.12.2011 року, було встановлено, що 30.11.2011 року приблизно о 08год. 10 хв. в м. Києві на перехресті вулиць Солом'янська -Волгоградська, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем Tribeca», д/н НОМЕР_1, при проїзді перехрестя не дотримався правил пріоритету, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки і Lanser», д/н НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив п. 16.11. ПДР України (а.с.10).
Відповідно до вищенаведеної постанови судом було визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та до нього було застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Постановою №11 Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року "Про судове рішення" (з наступним змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.
Згідно з положеннями ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи викладене, суд вважає вину відповідача ОСОБА_1 у скоєнні ДТП доведеною.
02 грудня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до Ват НАСК «Оранта»із заявою про виплату страхового відшкодування, в якій повідомив про настання страхового випадку (а.с. 4).
27 січня 2012 року ВАТ HACK «Оранта», на підставі Дослідження № АА7311ЕХ-06.12/1 від 06.12.2011 р, було складено страховий акт та розрахунок суми страхового відшкодування, відповідно до якого сума страхового відшкодування відповідно склала 26 256 грн. 93 коп. (а.с. 5-8).
08 лютого 2012 p. HACK «Оранта», на підставі зазначених вище документів, здійснила виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 в розмірі 26 256, 93 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8731 та відомістю виплат страхового відшкодування №26 від 08.02.2012 р. (а.с.9).
Згідно ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплачено відшкодування.
Ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерплих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно п. 22.1.ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема у випадку, передбаченому ч. ґ) пп. 38.1.1. п. 38.1. вказаної статті, а саме - якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Підпункт 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначає, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.
Проте, відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 зазначеного вище Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
На момент настання страхового випадку за участю автомобілів baru Tribeca», д/н НОМЕР_1, та shі Lanser», д/н НОМЕР_2, діяла норма ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачала обов'язок особи, що вчинила ДТП, письмово повідомити страховика про настання такої події, проте ОСОБА_1 керувався нормами законодавства, які діяли на момент укладення договору страхування № АА 5224474 та не передбачали обов'язку письмового повідомлення страховика.
Як вбачається із наявного на страховому полісі № АА 5224474 витягу із Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач при зверненні до суду з вимогами до ОСОБА_1, посилався саме на невиконання останнім зобов'язання повідомити страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди у строки і за умов, визначених в пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 чинної на момент вчинення ДТП редакції Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме - не пізніше трьох робочих днів.
Проте суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки ОСОБА_1, перебуваючи у службовому відрядженні за межами м. Києва, 01.12.2011 року повідомив страховика НАСК «Оранта»про настання дорожньо-транспортної пригоди шляхом звернення до контакт-центру врегулювання збитків ТОВ «Гарант-АСІСТАНС»з повідомленням про настання ДТП від 30.11.2012 року, тобто на другий день після останньої, що підтверджується телефонограмою № 21867-12/11 (а.с.41) та листом-відповіддю голови правління ВАТ НАСК «Оранта»від 07.12.2012 року № 09-02-09/29481.
Відповідно до довідки від 07.11.2012 року № 1-12-3498, виданої ПАТ «Комерційний банк «Даніель», ОСОБА_1 дійсно працював у ПАТ «КБ «Даніель»на посаді директора департаменту інформаційних технологій з 02.08.2004 року по 28.09.2012 року і в період часу з 01 грудня 2011 року по 02 грудня 2011 року знаходився у службовому відрядженні у м. Донецьку (а.с.34).
Крім того, позивач НАСК «Оранта»був належним чином повідомлений про факт настання ДТП від 30.11.2011 року та про особу потерпілого, що підтверджується письмовою заявою ОСОБА_3 від 02.11.2011 року про виплату страхового відшкодування, в якій останній повідомив про настання страхового випадку та зазначив іншу необхідну інформацію (а.с. 4).
За таких обставин, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 виконав умови страхової угоди № АА 5224474 та вчинив всі покладені на нього обов'язки, визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в редакції, чинній на момент укладення договору страхування, витяг з якого був зазначений на звороті страхового полісу.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ч.4 ст.59 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Постановою №14 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись Постановою №11 Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року "Про судове рішення", ст. 3, 22, 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 993, 1166, 1187,1188, 1191 ЦК України, та ст.ст. 10, 11, 57-61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу -відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: