Справа № 2610/21969/2012
Провадження №4-с/2610/180/2012
іменем України
06 грудня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Подмазко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Приймак Оксани В'ячеславівни, -
ОСОБА_1 просить суд скасувати постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат про проведення виконавчих дій від 16.08.2012 р., зобов'язати старшого державного виконавця направити йому копію постанови про відкриття виконавчого провадження та надати можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження. Свої вимоги мотивує тим, що в провадженні Управління знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1053/11 виданого Шевченківським районним судом м. Києва 12.07.2012 р. Про наявність відкриття зазначеного провадження скаржник дізнався лише отримавши 23.08.2012 р. постанови про стягнення виконавчого збору та витрат по проведенню виконавчих дій До отримання цього повідомлення скаржник не був обізнаний щодо відкриття виконавчого провадження, а тому чином державним виконавцем порушено положення Закону України «Про виконавче провадження»та порушено права скаржника, в тому числі йому не надано можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження. Зазначені порушення потягли за собою передчасне винесення оскаржуваних постанов.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Направив в адресу суду заяву з проханням розглянути скаргу за його відсутності.
Державний виконавець направив до суду письмові заперечення на скаргу, належним чином завірену копію виконавчого провадження № 33669915 та просив розглянути справу за його відсутності.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутністю скаржника, державного виконавця на підставі наявних в справі доказів.
Відповідно до приписів ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішення суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України, відповідно до ст. 14 ЦПК України.
Згідно до преамбули Закону України «Про виконавче провадження»цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.
За положеннями ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.
Встановлено, що 12.07.2012 р. Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-1053/11 на примусове виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.12.2011 р. за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанк Росії»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанк Росії», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Національний банк України про визнання договору недійсним.
Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Полтавської області Приймак О.В. 03.08.2012 р. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1053/11 про стягнення на користь ПАТ«Дочірній Банк Сбербанк Росії»з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 6 433 819,04 грн. судового збору у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн. відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»надано строк для добровільного виконання рішення суду у термін 7 днів.
Відповідно до приписів ч. ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження»копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як свідчать матеріали виконавчого провадження, постанова про відкриття виконавчого провадження 03.08.2012 р.. в день її винесення, направлена ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням на адресу вказану у виконавчому листі: АДРЕСА_2 та адресою зазначеною в заяві стягувача: АДРЕСА_1.
Згідно поштового повідомлення від 06.09.2012 р. боржник за адресою, зазначеною стягувачем не проживає.
В свою чергу, як вбачається з поштового повідомлення від 06.09.2012 р. ОСОБА_3 не з'являвся за отриманням кореспонденції за адресою, вказаною у виконавчому листі. Лист державної виконавчої служби повернувся за закінченням терміну зберігання.
Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому листі, за положеннями ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, на думку суду, державним виконавцем було дотримано вимоги Закону України «Про виконавче провадження»в частині відкриття виконавчого провадження та повідомлення боржника щодо цієї дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
16.08.2012 р. державним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 643 563,90 грн.
Положеннями ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено , що в разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк наданий для самостійного виконання з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом.
Також 16.08.2012 р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 39,20 грн., як це передбачено ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження».
Приписами ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено обов'язок державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ст.11 Закону України «про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Приймак О.В. не суперечать положенням Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про відмову державного виконавця надати боржнику для ознайомлення матеріалів виконавчого провадження, як це передбачено ст. 12 Закону.
Таким чином, беручі до уваги обов'язок державного виконавця дотримуватись вимог Закону України «Про виконавче провадження»та вчиняти дії, передбачені зазначеним Законом, винесення оскаржуваних постанов 16.08.2012 р. відповідають вимогам чинного законодавства України.
Згідно до вимог ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
За встановлених в судовому засіданні обставин, зважаючи на те, що дії Приймак О.В. відповідають вимогам закону, яким керуються в своїй діяльності державні виконавці, суд не знаходить підстав для задоволення скарги ОСОБА_1
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 386-388 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження, суд -
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Приймак Оксани В'ячеславівни відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків, або якщо її не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя: