2-6046/12
2609/22021/12
24.12.2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого -судді Кушнір С.І.,
при секретарі -Прокопів В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Орендного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва про виплату персоніфікованих часток пайового фонду та моральної шкоди
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись з позовом до відповідача про виплату персоніфікованих часток пайового фонду та моральної шкоди, посилаючись на те, що позивачі працювали на Орендному підприємстві Науково-дослідному інституті будівельного виробництва та мали паї працівника орендного підприємства. За статутом, у випадку звільнення працівника, йому передбачена виплата частки дольового фонду. Позивачі звільнені з підприємства, але пайові частки позивачам виплачені не були. Позивачі зазнали моральних страждань.
Ухвалою Солом»янського районного суду м.Києва від 11.09.2012 р. роз»єднано у самостійні провадження позовні вимоги ОСОБА_2 до Орендного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва про виплату персоніфікованих часток пайового фонду орендного підприємства та позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Орендного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва про виплату персоніфікованих часток пайового фонду орендного підприємства.
Ухвалою Солом»янського районного суду м.Києва від 10.10.2012 р. роз»єднано у самостійні провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Орендного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва про виплату персоніфікованих часток пайового фонду орендного підприємства та позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Орендного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва про виплату персоніфікованих часток пайового фонду орендного підприємства.
В судовому засіданні позивач та представник позивача уточнили позовні вимоги, просили стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену суму персоніфікованої частки пайового фонду підприємства в розмірі 4225,15 грн., посилаючись на те, що позивач був звільнений 08.02.2010 р., на час звільнення позивачу пайові частки, починаючи з 2004 р. не були виплачені. Внаслідок порушення прав позивача йому було завдано моральну шкоду, яку оцінено у розмірі 5000 грн.
Представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на те, що порядок формування та розподілення (персоніфікації) колективної власності орендарів здійснюється на підставі Положення, затвердженого Радою орендарів ОП НДІ БВ (протокол № 35 від 01.03.1996 р.) Радою орендарів було прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 29.12.2008 р. № 144 про тимчасове призупинення виплат персоніфікованих часток пайового фонду підприємства співробітникам інституту, що звільняються в зв»язку із зменшенням прибутку підприємства. В подальшому рішеннями Ради орендарів від 24.03.2010 р. та 05.04.2011 р. дію мораторію на виплату пайового фонду було продовжено. 25.08.2011 р. Радою орендарів було прийнято рішення про зняття мораторію на виплату персоніфікованих часток. Позивачу було направлено лист про зняття мораторію та визначено суму паю -1782,17 грн., яка підлягає до виплати. Дану суму паю було розраховано з урахуванням амортизації основних засобів станом на 01.08.2011 р. Вимоги щодо стягнення моральної шкоди вважають необґрунтованими.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 16.05.2003 р. був прийнятий на посаду провідного інженера до Орендного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва. 18.02.2010 р. звільнений з посади за власним бажанням.
Відповідно до п.3.5 Статуту підприємства член організації орендарів має право на одержання відповідної частки доходу (прибутку), який розподіляється між членами організації орендарів згідно з рішенням загальних зборів (конференцій уповноважених) організацій орендарів або Ради орендного підприємства.
Відповідно до п.4 Положення про формування та розподілення (персоніфікацію) колективної власності орендарів Орендного підприємства НДІБВ пай працівника є частиною Часткового фонду підрозділу, яка відповідає трудовому внеску працівника в створенні цього фонду. Розмір паю працівника підрозділу визначається пропорційно нарахованому фонду зарплати по штатному розпису з урахуванням його коефіцієнту трудового внеску в створення Часткового фонду і стажу роботи в інституті.
Відповідно до п.3.1 Положення частковим фондом є основні виробничі засоби, що були набуті за період оренди. Оцінка вартості колективної власності ОП НДІБВ визначається: для основних фондів -за залишковою вартістю шляхом зменшення балансової вартості на суму зносу, що обчислений за нормами амортизації на повне поновлення основних засобів з урахуванням терміну їх експлуатації.
Відповідно картки обліку паю працівника орендного підприємства НДІБВ ОСОБА_1 визначено розмір паю в 2004 р. -484,07 грн., в 2005р.- 965,7 грн., в 2006 р.- 653,4 грн., в 2007 р.- 2121,98 грн. Всього сума паю- 4225,15 грн. (а.с.114).
Радою орендарів було прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 29.12.2008 р. № 144 про тимчасове призупинення виплат персоніфікованих часток пайового фонду підприємства співробітникам інституту, що звільняються в зв»язку із зменшенням прибутку підприємства. В подальшому рішеннями Ради орендарів від 24.03.2010 р. та 05.04.2011 р. дію мораторію на виплату пайового фонду було продовжено. 25.08.2011 р. Радою орендарів було прийнято рішення про зняття мораторію на виплату персоніфікованих часток.
Орендним підприємством було проведено розрахунок суми паю з урахуванням амортизації основних засобів станом на 01.08.2011 р. та визначено ОСОБА_1 суму паю до виплати за 2004-2007 р. в сумі 1782,17 грн.= (4225,15х0,4218) (а.с.115).
Згідно довідки Орендного підприємства НДІБВ від 31.10.2012р. в 2008-2009 р. нарахування персоніфікованих часток пайового фонду не здійснювалось.(а.с.129).
Відповідно до п.8.1.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Пунктом 8.3 цього закону визначено, що сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається кожного з календарних кварталів.
Оскільки амортизації підлягають основні фонди підприємства щоквартально та відповідно до п.2.4 Положення про формування та розподілення (персоніфікацію) колективної власності орендарів при визначенні розміру паю враховується оцінка вартості основних засобів за залишковою вартістю шляхом зменшення балансової вартості на суму зносу, то суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно застосовано коефіцієнт зменшення вартості пайового фонду працівників станом на 01.09.2011 р. та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню персоніфікована частка пайового фонду за 2004-2007 р. в розмірі 4225,15 грн.
Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди необґрунтовані, позивачем не доведено заподіяння йому відповідачем моральної шкоди, а тому позов в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.
Судовий збір в сумі 214,6 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212 -215, 223, 294 ЦПК України, ст.ст.16, 23, 1167, 328, 355, 526 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Орендного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва про виплату персоніфікованих часток пайового фонду та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Орендного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва на користь ОСОБА_1 персоніфіковану частку пайового фонду в сумі 4225 (чотири тисячі двісті двадцять п»ять) грн.15 коп.
Стягнути з Орендного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва на користь держави судовий збір в сумі 214,6 грн.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя