Справа № 0616/2063/12
Номер провадження №2-а/0616/95/12
Іменем України
21 травня 2012 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді…………..ОСОБА_1
при секретарі………………. ОСОБА_2
з участю позивача……….....................ОСОБА_3
відповідача…………………. ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до інспектора ДПС ВДАІ Новоград-Волинського МВ ОСОБА_4
про визнання неправомірними дій посадової особи щодо притягнення до
адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до Новоград-Волинського міськрайонного суду з вказаним адміністративним позовом та просить визнати неправомірними дії відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності і скасувати постанову серії АМ №156216 про притягнення його адміністративної відповідальності.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем щодо нього було складено два протоколи та винесено постанову, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122 ч. 2 та 126 ч. 1 КУпАП з накладенням на нього штрафу в розмірі 4254 грн. В протоколах він зазначав, що правопорушень не здійснював, правил дорожнього руху не порушував. З винесеною постановою він не згоден, вважає її надуманою, необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав та пояснив, що позивач керуючи автомобілем на перехресті та здійснюючи поворот ліворуч виїхав на зустрічну смугу руху, крім того при перевірці документів позивача, у нього був відсутній поліс обов'язкового страхування, вказані обставини можуть підтвердити свідки, вказані в протоколі про адміністративне правопорушення.
Заслухавши пояснення позивача та відповідача, допитавши свідка, дослідивши надані письмові докази, судом встановлено наступне.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 пояснив наступне, що 06.04.2012 року він як пасажир рухався разом із позивачем на автомобілі останнього. На перехресті вулиць Шевченка-Шепетівська в м. Новограді-Волинському, позивач, упевнившись у відсутності іншого транспорту виконав маневр повороту ліворуч, при цьому виїзду на зустрічну смугу руху він не здійснював та правил дорожнього руху не порушував. За перехрестям позивача було зупинено працівником ДАІ, який пред'явив позивачу вимогу, що нібито той перед поворотом ліворуч перетнув суцільну лінію і виїхав на зустрічну смугу руху. Крім того, інспектор попросив у позивач пред'явити поліс обов'язкового страхування, однак позивач розгубившись не зміг відразу його віднайти.
В судовому засіданні було встановлено, що 06.04.2012 року відповідачем відносно позивача було складено протокол серії АМ1 №250896 із змісту якого вбачається, що ОСОБА_3 цього ж дня, о 15 год. 00 хв., в м. Новоград-Волинський, на перехресті вулиць Шевченка-Шепетівська, керував автомобілем «Рено Кенго», д..н. АМ 6183 АТ та повертаючи ліворуч здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, чим порушив вимоги п.10.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с.8).
06.04.2012 року відповідачем відносно позивача було складено протокол серії АМ1 №250897 із змісту якого вбачається, що ОСОБА_3 цього ж дня, о 15 год. 00 хв., в м. Новоград-Волинський, на перехресті вулиць Шевченка-Шепетівська, керував автомобілем «Рено Кенго», д..н. АМ 6183 АТ не маючи при собі поліса обов'язкового страхування, чим порушив вимоги п.2.1 (г) ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с.7).
Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АМ1 №156216 від 06.04.2012 року позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 та ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.9).
У відповідності до п.2.1 (ґ) ОСОБА_6 дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року і введених в дію 01.01.2002 року слідує -водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу (крім водіїв транспортних засобів Збройних Сил) у разі укладення такого договору.
У відповідності до п.10.5 ОСОБА_6 дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року і введених в дію 01.01.2002 року слідує -поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини, крім випадку виїзду з перехрестя, де організовано круговий рух, де напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або де рух можливий лише в одному напрямку.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв за порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв за керування ними транспортними засобами, які не мають при собі або не пред'явили для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках передбачених законодавством ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Під час розгляду справи щодо оскарження позивачем вищезазначеної постанови, судом було перевірено, чи прийнята вона: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Пояснення позивача з приводу того, що ним не було допущено порушень правил дорожнього руху, суд вважає безпідставним та критичним, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджено факт порушення позивачем ОСОБА_6 дорожнього руху, що зафіксовано безпосередньо в самому протоколі та встановлено в судовому засіданні.
Згідно п.2.4. ОСОБА_6 дорожнього руху України передбачено, що на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР України, а також: а) передати для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав.
В судовому засіданні було встановлено та доведено, що позивач в порушення вимог п.2.4 ПДР України не надав на вимогу законну відповідача договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу.
Тому з врахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що пояснення позивача та свідка ОСОБА_5, допитаного в судовому засіданні з приводу того, що ОСОБА_3 не порушував правил дорожнього руху, не відповідають дійсним обставинам справи і повністю спростовуються протоколами про адміністративне правопорушення, які складені відповідно до вимог діючого законодавства і не викликають у суду сумніву щодо правдивості обставин, викладених в них.
Отже, судом встановлено, що в діях ОСОБА_3 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, що було, в повній мірі, доведено в судовому засіданні.
Стягнення накладено в межах, встановлених санкцією вказаних статей.
Строк давності для застосування стягнення не закінчився.
Відтак, суд вважає, що дії відповідача відповідають вимогам закону і підстав для скасування постанови не вбачає, а отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 11, 104, 160, 161, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до інспектора ДПС ВДАІ Новоград-Волинського МВ ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій посадової особи щодо притягнення до адміністративної відповідальності -відмовити за безпідставністю.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуюча