Справа № 2-6595/11
Провадження №2/2610/1036/2012
іменем України
17 грудня 2012 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Савицького О. А.
при секретарі Савенко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Великодорізька сільська рада Ніжинського району Чернігівської області, ОСОБА_5, про визнання недійсними довіреності на продаж квартири, договору купівлі-продажу квартири, усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування на майно,
28.01.2011 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Великодорізька сільська рада Ніжинського району Чернігівської області, ОСОБА_5 про визнання недійсними довіреності від 25.08.2008 року на продаж квартири АДРЕСА_1, виданої ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_3 та договору купівлі-продажу вказаної квартири від 18.09.2008 року підписаного від імені ОСОБА_8 за довіреністю ОСОБА_3 про її продаж ОСОБА_4 Крім того позивачі просять усунути відповідачку ОСОБА_3 від права на спадкування після смерті ОСОБА_8, оскільки вона діяла проти волі спадкодавця, та визнати за ними право власності в порядку спадкування на майно, що належало покійному ОСОБА_8, а саме на квартиру АДРЕСА_1, що належало спадкодавцеві, та на ? частину автомобіля «Форд Транзит Коннект», 2004 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за відповідачкою ОСОБА_3,але який був придбаний під час її шлюбу з ОСОБА_8, вартість якого, на їх думку становить 30000 грн.
Оскільки позивачка ОСОБА_6 та її представник двічі не з'явилися в судові засідання на розгляд даної справи, ухвалою суду від 17.12.2012 року позов в частині вимог ОСОБА_6 був залишений без розгляду.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов підтримали просили його задовольнити, з підстав викладених в ньому.
Відповідачка ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечили посилаючись на те, що всі доводи позивачів надумані, оспорювана ними довіреність була підписана саме покійним ОСОБА_8, він чітко усвідомлював з якою ціллю він це робить, оскільки на той час хворів і на його лікування потрібні були кошти, будь-яких дій з її боку проти волі спадкодавця щодо спадкового майна нею не вчинялося. Стосовно автомобіля вважають, що позивачі не мають на нього ніяких прав, оскільки з батьком не спілкувалися, не допомагали йому в тяжкий період його життя, а автомобіль був придбаний за їх спільні подружні кошти, які вони заробляли тяжкою працею в селі, в якому жили разом.
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Великодорізька сільська рада Ніжинського району Чернігівської області та ОСОБА_10 в судове засідання своїх представників не направили про час та місце розгляду справи повідомлялися, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.
Заслухавши пояснення позивачів, відповідачку ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_4, дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_7.
На момент смерті він був одружений з ОСОБА_3 з 26.12.2007 року, та фактично проживав разом з нею в АДРЕСА_4 в будинку своєї матері, ОСОБА_6, вів з нею спільне селянське господарство.
25.08.2008 року ОСОБА_7 видав на ім'я своєї дружини ОСОБА_3 Довіреність, якою уповноважив її продати за ціну і на умовах за її розсудом належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_3. Довіреність була посвідчена відповідно до вимог закону Секретарем виконавчого комітету Великодорізьської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, 25.08.2008 року, та була зареєстрована в реєстрі за № 253.
18.09.2008 року, діючи від імені ОСОБА_8 на підставі вказаної Довіреності, ОСОБА_3 уклала зі своїм сином від попереднього шлюбу ОСОБА_11 нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, зареєстрований в реєстрі за № 1884.
Відповідно до довідки Великодорізької сільської ради, саме ОСОБА_3 здійснювала поховання свого чоловіка ОСОБА_8
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є рідними дітьми покійного ОСОБА_7 від попереднього шлюбу.
В своєму позові позивачі зазначають, що довіреність від імені їх батька ОСОБА_8 від 25.08.2008 року на продаж квартири АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_3, що посвідчена секретарем Великодорізької сільської ради, підписана не їх батьком, а іншою особою, у зв'язку з чим цей правочин має бути визнаний недійсним, і як наслідок підлягає визнанню недійсним договір купівлі-продажу вказаної квартири від 18.09.2008 року підписаний від імені ОСОБА_8 на підставі фальшивої довіреності ОСОБА_3, та її сином ОСОБА_4
За клопотанням позивачів, ухвалою суду від 05.04.2012 року, було призначено судову почеркознавчу експертизу для встановлення факту підпису покійним ОСОБА_8 оспорюваної позивачами довіреності.
Також ухвалою суду від 29.11.2011 року, було задоволено заяву позивачів щодо забезпечення доказів з ціллю витребування документів зі зразками підписів покійного ОСОБА_8
Не зважаючи на всі вжиті судом заходи, щодо проведення судової експертизи, експерт КНДІСЕ не зміг виконати ухвалу суду про призначення судової почеркознавчої експертизи, у зв'язку з чим на адресу суду було повернуто справу з повідомленням про неможливість видання Висновку за матеріалами цивільної справи № 2-6595/12.
Разом з тим в матеріалах справи містяться пояснення на позов Великодорізької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 13.05.2011 року за підписом Сільського голови, відповідно до яких 25.08.2008 року ОСОБА_8 особисто звернувся в сільраду з проханням оформити йому довіреність для продажу його квартири, що знаходиться в м.Києві, при цьому до сільради приїхав особисто за кермом власного автомобіля. Довіреність він підписав особисто, що було посвідчено секретарем сільської ради.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
У відповідності з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).
Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, оскільки позивачами суду не надано належних та допустимих доказів того, що їх батько ОСОБА_8 не підписував довіреність від 25.08.2008 року на ім'я своєї дружини ОСОБА_3 на продаж квартири АДРЕСА_1, також суд не отримав таких доказів призначивши в справі судову почеркознавчу експертизу, суд вважає, що на даний час відсутні правові підстави для визнання недійсною вказаної довіреності.
Як наслідок того, що судом не встановлено підстав для визнання недійсною оспорюванної позивачами довіреності, суд вважає відсутні правові підстави і для визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 18.09.2008 року підписаного від імені ОСОБА_8 за вказаною довіреністю ОСОБА_3 про продаж цієї квартири ОСОБА_4, оскільки повірена особа діяла в інтересах власника квартири в межах наданих їй повноважень.
З урахуванням викладеного, суд відмовляє в задоволенні позовних щодо визнання недійсними довіреності від 25.08.2008 року на продаж квартири АДРЕСА_1, виданої ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_3 та договору купівлі-продажу вказаної квартири від 18.09.2008 року підписаного від імені ОСОБА_8 за довіреністю ОСОБА_3 про її продаж ОСОБА_4, як недоведених належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч.2 ст. 1224 ЦК України, не мають права на спадкування особи , які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині. Згідно ч.5 цієї статті, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ (ч.6).
Під час розгляду даної справи, з зібраних судом доказів, невстановлено жодної з передбачених законом підстав для усунення від спадкування після смерті ОСОБА_8 його дружину ОСОБА_3, у зв'язку з чим позовні вимоги стосовно усунення її від права на спадкування задоволенню також не підлягають.
Крім того, згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтею 1297 ЦК України, визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Враховуючи, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_8 квартира АДРЕСА_1 на праві власності йому не належала, суд відмовляє в задоволенні позову в частині визнання за позивачами права власності на вказану квартиру в порядку спадкування після їх батька, оскільки дана вимога не ґрунтується на вимогах закону.
Разом з тим, з матеріалів справи та пояснень сторін, судом встановлено, що позивачі та відповідачка ОСОБА_3, після смерті ОСОБА_8, як спадкоємці першої черги звернулися з відповідними заявами про прийняття спадщини.
Відповідно до відповіді УДАІ УМВС України в Чернігівській області, за ОСОБА_3 зареєстровано автомобіль «Форд Транзит Коннект», 2004 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі технічного паспорту від 26.02.2008 року.
Відповідно до ст.ст. 60, 61, 63 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно п.1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбними договором.
Отже, враховуючи, що шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 був укладений 26.12.2007 року, автомобіль «Форд Транзит Коннект», 2004 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1, вони придбали 26.02.2008 року, тобто під час перебування у шлюбі, суд вважає, ? частина вказаного автомобіля є спадковим майном після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідно до ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними.
Судом встановлено, що позивачі та відповідачка ОСОБА_3 в шестимісячний строк передбачений ст. 1270 ЦК України подали заяви про прийняття спадщини до відповідної держнотконтори, у зв'язку з чим вони вважається такими, що прийняли спадщину після померлого ОСОБА_8
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способом захисту може бути такий спосіб як визнання права.
Враховуючи встановлення судом того факту, що ? частина автомобіля «Форд Транзит Коннект», 2004 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований органах ДАІ за ОСОБА_3, є спадковим майном після смерті ОСОБА_8, позивачі та відповідачка ОСОБА_3 є спадкоємцями однієї, першої, черги, які прийняли спадщину відповідно до вимог закону, але у зв'язку з тим, що автомобіль зареєстрований на ім'я відповідачки у позивачів є труднощі у оформленні на нього відповідного Свідоцтва про право на спадщину, а тому суд вважає за необхідне визнати за позивачами право власності на автомобіль «Форд Транзит Коннект», 2004 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за ОСОБА_3 в порядку спадкування після смерті їх батька ОСОБА_8, по 1/6 частині вказаного автомобіля за кожним з позивачів (1/2 : 3 = 1/6).
Грім того, відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_3 підлягають до стягнення судові витрати понесені позивачами пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме по 111 грн. кожному (120 + 51 + 51) : 2).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 59, 60, 79, 88, 212 -215, 223, 294 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Великодорізька сільська рада Ніжинського району Чернігівської області, ОСОБА_5, про визнання недійсними довіреності на продаж квартири, договору купівлі-продажу квартири, усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування на майно, задовольнити частко.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/6 частині за кожним на автомобіль «Форд Транзит Конект», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, в порядку спадкування після смерті їх батька ОСОБА_7, що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судові витрати по 111 (сто одинадцять) грн. кожному.
В іншій частині позов задоволенню не підлягає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя