Справа № 2610/27673/2012
Провадження №4/2610/5051/2012
іменем України
05 грудня 2012 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кравець Д.І., при секретарі Костюковій М.О., за участі прокурора Бубенко І.П., розглянувши справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС Перепелиці С.С. від 24 вересня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ПП «Гранд-Сервіс»ОСОБА_1, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -
В листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на вказану постанову, яку просив скасувати.
Скаргу мотивовано тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, винесена передчасно, в порушення вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України 1960 року, по надуманим мотивам, за відсутності на те законних підстав та приводів, передбачених вимогами ст. 94 КПК України 1960 року, при наявності матеріалів, які спростовують факти викладені у постанові.
Так, скаржник вказує, що, як вбачається з оскаржуваної постанови підставами для порушення кримінальної справи є: Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Гранд-Сервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Берніс-Продакт»за серпень, вересень 2011 року та ТОВ «ПСВ «Тернар Логік»за вересень 2011 року»№ 418/22-30/30523953 від 16 травня 2012 року; Акт перевірки ТОВ «Берніс Продакт»№ 148/3-22-80 від 11 квітня 2012 року; Акт перевірки ТОВ «ПСВ Тернар Логік»№ 238/23-4/37403219 від 25 січня 2012 року та інші матеріали. На підставі зазначених актів ДПІ у Шевченківському районі м. Києва встановлено начебто недодержання ПП «Гранд-Сервіс» вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України в момент вчинення правочинів, а самі правочини на думку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не були спрямовані на настання наслідків, що обумовлені ними та є нікчемними. Як наслідок, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва встановило порушення ПП «Гранд-Сервіс»п. 14.1. ст. 14, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України та заниження податкового зобов'язання по ПДВ за серпень та вересень 2011 року.
Однак, на думку скаржника, такими повноваженнями (самостійно визначати нікчемність правочину) працівник державної податкової служби не наділений діючим законодавством, а викладені в акті перевірки ПП «Гранд-Сервіс»його судження про порушення ПП «Гранд-Сервіс»вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228, 236 ЦК України зроблені з перевищенням компетенції органів Державної податкової служби України.
Відтак, скаржник вказує, що висновок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про нікчемність угод, укладених між ПП «Гранд-Сервіс»та його контрагентами з підстав встановлених ст. 228 ЦК України є абсолютно незаконним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України і, як наслідок, порушує права та законні інтереси ПП «Гранд-Сервіс», адже висновок про недійсність даного правочину може бути зроблений лише судом.
Окрім того, скаржник зазначає, що відповідно до довідки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 11 липня 2012 року № 7536/19-016.у ПП «Гранд-Сервіс»не має заборгованості зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), відтак, твердження про те, що ПП «Гранд-Сервіс»неправомірно сформувало податковий кредит з ПДВ на загальну суму 3 753 122 грн. при декларуванні фінансово-господарських відносин з контрагентами у 2011 році є безпідставне. При цьому, зазначений висновок не містить даних про те, чи призвели зазначені дії до несплати податкових зобов'язань, у зв'язку з чим не може бути підставою для порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Крім того, на думку скаржника, слідчим не було встановлено ні факту існування узгодженого податкового зобов'язання, ні факту ухилення ОСОБА_1, як посадовою особою ПП «Гранд-Сервіс», від сплати таких зобов'язань.
Так, після отримання податкового повідомлення-рішення № 0004272230, виданого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 05 липня 2012 року на підставі Акту перевірки ПП «Гранд-Сервіс», підприємство розпочало процедуру адміністративного оскарження, подавши скарги на податкове повідомлення-рішення, а за результатами їх розгляду 02 листопада 2012 року подало до Окружного адміністративного суду м. Києва адміністративний позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення. Відтак, на час порушення кримінальної справи податкові зобов'язання не були узгодженими. При цьому, згідно п. 56.22 ст. 56 Податкового кодексу України, якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.
У зв'язку з вказаним, слідчим під час винесення постанови про порушення кримінальної справи не було взято до уваги, що кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 КК України, може бути порушена виключно в разі встановлення факту ухилення від сплати узгоджених податкових зобов'язань.
Окрім того, в скарзі зазначено, що у даному випадку невизначені слідством начебто злочинні дії ОСОБА_1 не містять єдиного умислу на ухилення від сплати податків саме на суму 3 753 122 грн., а тому кваліфікувати начебто злочинні дії ОСОБА_1, які були здійснені в різний проміжок часу за участі різних контрагентів та начебто призвели до несплати податків, як один злочин, незаконно, оскільки розмір податків, від яких ухиляється особа є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ст. 212 КК України.
Скаржник та його захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримали та просили задовольнити її. Також захисник зазначив, що оскаржувана постанова, винесена без наявності достатніх приводів та підстав, передбачених ст.ст. 94, 98 КПК України 1960 року, а припущення слідчого щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, спростовуються доводами, викладеними у поданій ним скарзі.
Прокурор проти скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, вказав, що постанова про порушення кримінальної справи є законною та обґрунтованою. Справу було порушено за наявності достатніх приводів та підстав, з дотриманням вимог ст.ст. 94, 98 КПК України 1960 року, матеріали справи, які були в розпорядженні слідчого на час порушення кримінальної справи, містять в собі достатні дані, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України. Також пояснила, що неузгодження податкових зобов'язань на час порушення кримінальної справи не є безумовною підставою для скасування постанови про порушення кримінальної справи, оскільки ст. 56 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час порушення кримінальної справи, передбачала, що до закінчення процедури адміністративного оскарження рішення контролюючого органу або до остаточного вирішення справи судом, на такому рішенні не може ґрунтуватися обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків. При цьому, вказана стаття не містить заборони порушення кримінальної справи відносно особи за таких обставин.
Суд, дослідивши матеріали скарги та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу в 1-му томі, вислухавши пояснення скаржника та його захисника, думку прокурора, прийшов до наступного.
Відповідно до вимог ч.ч. 15, 16 ст. 2368 КПК України 1960 року, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
За результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою: залишає скаргу без задоволення або задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення справи.
При цьому, згідно положень ч. 2 ст. 94 КПК України 1960 року справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину). Відтак, кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину, за умови законності джерел їх отримання.
Згідно змісту оскаржуваної постанови слідчого, ПП «Гранд-Сервіс»(код за ЄДРПОУ 30523953) у періоди за серпень та вересень 2011 року безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Берніс Продакт»(код за ЄДРПОУ 37319033) та ТОВ «ПСВ Тернар Логік»(код за ЄДРПОУ 37403219), що призвело до порушення вимог п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України та завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 3 753 122 грн. В період, за який проводилась перевірка, відповідальним за фінансово-господарську діяльність ПП «Гранд-Сервіс»був директор ОСОБА_1.
У зв'язку з чим, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, слідчий дійшов висновку, що директор ПП «Гранд-Сервіс»ОСОБА_1 вчинив умисне ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, що передбачено ч. 3 ст. 212 КК України.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови та матеріалів кримінальної справи, приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину за результатами розгляду матеріалів дослідчої перевірки ПП «Гранд-Сервіс».
Що ж стосується підстав для порушення кримінальної справи, то ними слідчим визнано достатні дані, які містяться в матеріалах дослідчої перевірки відносно службових осіб ПП «Гранд-Сервіс», а саме: Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Гранд-Сервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість, по взаємовідносинах з ТОВ «Берніс Продакт»за серпень, вересень 2011 року та ТОВ «ПСВ Тернар Логік»за вересень 2011 року»від 16 травня 2012 року № 418/22-30/30523953; Акт перевірки ТОВ «Берніс Продакт»від 11 квітня 2012 року № 148/3-22-80; Акт перевірки ТОВ «ПСВ Тернар Логік»від 25 січня 2012 року №238/23-4/37403219; інші матеріали, що вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Як перевірено судом, дані про наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, містяться в: Акті «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Гранд-Сервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість, по взаємовідносинах з ТОВ «Берніс Продакт»за серпень, вересень 2011 року та ТОВ «ПСВ Тернар Логік»за вересень 2011 року»від 16 травня 2012 року № 418/22-30/30523953 (а.с. 19-23); поясненнях ОСОБА_4В від 31 липня 2012 року (а.с. 36-37); постанові про порушення кримінальної справи від 27 вересня 2011 року (а.с. 58-59); Акті перевірки ТОВ «Берніс Продакт»від 11 квітня 2012 року № 148/3-22-80 (а.с. 62-73); Акті перевірки ТОВ «ПСВ Тернар Логік»від 25 січня 2012 року №238/23-4/37403219 (а.с. 74-95); поясненнях директора ПП «Гранд-Сервіс»ОСОБА_1 (а.с. 189-192).
Слід зазначити, що об'єктивними ознаками злочину, передбаченого ст. 212 КК України, є умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.
Таким чином, суд, перевіряючи підстави для порушення кримінальної справи, встановив, що на момент прийняття такого рішення у розпорядженні слідчого були достатні дані, які вказували на наявність в діях директора ПП «Гранд-Сервіс»ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
При цьому, судом, при дослідженні матеріалів справи, на підставі яких було порушено кримінальну справу, не виявлено обставин, які б ставили під сумнів законність джерел отримання саме тих даних, що стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, відсутнє посилання на такі обставини і у поданій до суду скарзі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Таким чином, суд прийшов до висновку про законність оскаржуваної постанови слідчого, оскільки ним при порушенні справи додержані вимоги ст.ст. 94, 97, 98 КПК України.
Що ж стосується доводів скаржника стосовно неправомірності висновків щодо визнання правочинів нікчемними та неврахування при винесенні постанови даних довідки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 11 липня 2012 року № 7536/19-016.у, згідно якої ПП «Гранд-Сервіс»немає заборгованості зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також того, що дії ОСОБА_1 не містять єдиного умислу на ухилення від сплати податків саме на суму 3 753 122 грн., оскільки були здійснені в різний проміжок часу за участі різних контрагентів, слід відмітити, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд не вправі давати оцінку зібраним доказам та розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються ним при розгляді справи по суті.
Разом з тим, посилання скаржника на те, що слідчим при порушенні кримінальної справи не враховано вимог п. 56.22 ст. 56 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час винесення постанови, згідно яких, якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом, не є достатньою підставою для скасування постанови про порушення кримінальної справи, враховуючи наявність матеріалів справи, які вказують на наявність ознак злочину та реальність події злочину.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС Перепелиці С.С. від 24 вересня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ПП «Гранд-Сервіс»ОСОБА_1, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, підлягає залишенню без задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 94, 97, 98, 2367, 2368 КПК України 1960 року, суд -
Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС Перепелиці С.С. від 24 вересня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ПП «Гранд-Сервіс»ОСОБА_1, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -залишити без задоволення.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суду міста Києва.
Суддя: