ун. № 2-1169/11
пр. № 2/2608/76/12
17 грудня 2012 року
Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.
при секретарі Бандурі Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ у м. Києві, 3-ті особи Прокуратура Святошинського району м. Києва, Головне управління юстиції у м. Києві, КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про визнання недійсними акту про передачу нереалізованого майна стягувачу та свідоцтва про передачу майна стягувачу, суд, -
Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просить визнати недійсними акт передачі нереалізованого майна стягувачу від 30.05.2003р. та свідоцтво про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 1.12.2003р. за реєстровим № 6932, яким посвідчено право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 посилаючись на те, що ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві був порушений порядок примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 суми позики, а саме: порядок арешту (опису), вилучення та примусової реалізації належної їй 1/3 частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 проти позову заперечує, посилаючись на те, що свідоцтво про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 1.12.2003р. було видано ним у відповідності до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження»та наказу Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999р. № 68/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна» на підставі акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого 30 травня 2003р. районним відділом державної служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві.
Відповідач ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві в судове засідання не з'явився, просить слухати справу у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, а тому суд вважає можливим слухати справу у його відсутність.
3-ті особи -КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»та Головне управління юстиції в м. Києві в судове засідання не з'явились, просять слухати справу у відсутність їх представників.
3-тя особа -Прокуратура Святошинського району м. Києва в судове засідання не з'явилась, про день слухання справи повідомлена належним чином, а тому суд вважає можливим слухати справу у відсутність її представника.
Суд, вислухавши пояснення позивачки та приватного нотаріуса ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17.12.1994р. АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_5, ОСОБА_6 та позивачці ОСОБА_1 в рівних долях /ас 5/.
30 травня 2003р. старшим державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві ОСОБА_7 при примусовому виконанні виконавчого напису № 5092, виданого 29.09.2000р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення боргу в сумі 27 492,5грн. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 складений акт про передачу майна -1/3 частини квартири АДРЕСА_1 вартістю 23 302грн., яка на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.12.1994р. належала ОСОБА_1 -ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу /ас 108/.
1.12.2003р. на підставі вказаного акту приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 видано свідоцтво про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу - 1/3 частини АДРЕСА_1 ОСОБА_2 /ас 107/.
Як видно з повідомлення ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві, згідно перевірки книг обліку виконавчих документів, переданих державному виконавцю, 31.01.2003р. на виконання до ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві надійшов виконавчий напис № 5092 від 29.09.2000р., виданий приватним нотаріусом, про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в сумі 24 492грн. 50коп. Згідно книги обліку виконавчих документів, переданих державному виконавцю, 10.06.2003р. держвним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та виконавчий документ разом з постановою про закінчення виконавчого провадження надіслано за належністю до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві. На даний час надати копію виконавчого провадження неможливо, оскільки архівні документи за 2003р. знищені /ас 149/.
Відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції закону від 28.11.2002р.) якщо передане торговельним організаціям майно не буде продано протягом двох місяців, воно підлягає переоцінці. Державний виконавець переоцінює майно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі, коли в місячний строк після переоцінки майно не буде продано, державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому вирішити питання щодо залишення за собою непроданого майна. Якщо стягувач у 5-денний строк письмово не заявить про своє бажання залишити за собою непродане майно, арешт з майна знімається, воно повертається боржникові, а виконавчий документ у разі відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, повертається стягувачеві без виконання. Якщо стягувач виявив бажання залишити за собою непродане майно, то він зобов?язаний у 5-денний строк з дня повідомлення державного виконавця про виявлення бажання залишити за собою непродане майно внести на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби різницю між вартістю непроданого майна та сумою коштів, які підлягають стягненню на його користь, якщо вартість непроданого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець складає акт, який є підставою для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.
Згідно відомостей, що містяться в акті передачі нереалізованого майна від 30.05.2003р., до відділу ДВС Святошинського РУЮ у м. Києві надійшла заява стягувача про бажання залишити за собою нереалізоване майно.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов?язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Посилаючись на порушення порядку примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення суми позики, а саме: порушення черговості стягнення (до позивачки ніхто не звертався з вимогами про повернення боргу), порушення порядку звернення стягнення на 1/3 частину квартири (судом не виділялась частка майна в натурі), позивачка жодного доказу на підтвердження вказаних обставин не надала. Не дивлячись на те, що згідно її пояснень вона дізналась про виконавче провадження в 2006р., а також і про передачу належної їй на праві власності 1/3 частини квартири № АДРЕСА_1 ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу, оскільки через представника 10.02.2006р. приймала участь у слуханні справи за його позовом про визначення порядку користування вказаною квартирою /ас 17/, позивачка рішення, дії або бездіяльність державного виконавця у зв?язку з примусовим виконанням виконавчого напису нотаріуса відповідно до ст.ст. 383-387 ЦПК України не оскаржувала.
Твердження позивачки про те, що державним виконавцем під час звернення стягнення на майно не була проведена оцінка нерухомого майна не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки доказів цього вона не надала, а в акті передачі нереалізованого майна стягувачу вартість 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 зазначена в розмірі 23302грн.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що свідоцтво про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 1.12.2003р., що посвідчує право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 видане у відповідності до вимог чинного на той час законодавства, доказів порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження»при примусовому виконанні виконавчого напису № 5092 від 29.09.2000р. про стягнення суми боргу в розмірі 27 492грн. 50коп. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та складанні акту передачі нереалізованого майна стягувачу позивачка не надала, а тому законних підстав для задоволення позову у суду немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 1, 10, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ у м. Києві, 3-ті особи Прокуратура Святошинського району м. Києва, Головне управління юстиції у м. Києві, КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про визнання недійсними акту про передачу нереалізованого майна стягувачу та свідоцтва про передачу майна стягувачу -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.
Суддя