ун. № 2608/11385/12
пр. № 2/2608/5390/12
30 жовтня 2012 року
Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Макаренко В.В.,
при секретарі - Кузьменко М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -
Моторне (транспортне) страхове бюро України 02 липня 2012 року звернулося до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, а саме страхове відшкодування у сумі 30 271 грн. 72 коп., витрати за послуги аварійного комісара в розмірі 1 212 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 313 грн. 37 коп., витрати за юридичні послуги в сумі 2 000 грн. 00 коп., що разом становить 33 797 грн. 09 коп., мотивуючи позов тим, що 01 травня 2009 року з вини відповідача скоєно дорожньо-транспортну пригоду, на дату вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована, а цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 та ОСОБА_3, автомобілі яких пошкоджено внаслідок ДТП були застраховані, що стало підставою для звернення до позивача для відшкодування завданої шкоди. Для оцінки завданої шкоди позивачем залучено аварійного комісара, на підставі висновку останнього про розмір заподіяної шкоди, МТСБ України потерпілим відшкодовано в повному обсязі страхове відшкодування та аварійному комісару сплачено винагороду. Також позивач уклав договір про надання правової допомоги, в зв'язку з чим понесло додаткові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав відповідні пояснення, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Суд, з урахуванням думки представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи у відсутності відповідача, вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача на підставі ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, досліджуючи матеріали справи, суд бере до уваги наступне.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 29 травня 2009 року справа № 3-3304/2009 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 01 травня 2009 року, в результаті якої пошкоджено автомобіль «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 (а.с. 75).
Так само, постановою Святошинського районного суду м. Києва від 28 серпня 2009 року справа № 3-5848/2009 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 02 липня 2009 року, в результаті якої пошкоджено автомобіль «БМВ 740», державний номерний знак НОМЕР_2, водій ОСОБА_3 (а.с. 16).
16 грудня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ 4864786 строк дії якого закінчується 15 грудня 2009 року (а.с. 14).
Так само, 30 березня 2009 року між ОСОБА_3 та ВАТ «НСК «Оранта» укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС 4358350 строк дії якого закінчується 29 березня 2010 року (а.с. 13).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про страхування» страхування транспортного засобу належить до майнового страхування.
Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що 11 червня 2009 року ОСОБА_2 звернулась до МТСБУ для відшкодування шкоди заподіяної під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 01 травня 2009 року, так само 14 вересня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до МТСБ України для відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 02 липня 2009 року, вказані дорожньо-транспортні пригоди стались з вини ОСОБА_1, вина останнього встановлена постановами Святошинського районного суду м. Києва, також з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність відповідача на час вчинення ДТП не застрахована, доказів в спростування вказаної обставини відповідачем не надано.
Згідно з ч. 2 та ч. 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Так само, п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено випадки, коли МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілим відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Судом встановлено, що висновком № 05/05 автотоварознавчого дослідження складеного 18 травня 2009 року судовим експертом ОСОБА_4 визначено розмір завданої шкоди майну - автомобіль «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 в розмірі 16 472,88грн.(а.с. 23-30), згідно довідки від 29 червня 2009 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих визначено суму до сплати в розмірі 14 496,04грн. (а.с. 35), наказом МТСБУ від 03 липня 2009 року за № 1679 (а.с. 36), платіжним дорученням від 06 липня 2009 року № 4071 року - ОСОБА_2 сплачено страхове відшкодування в сумі 14 642,46 грн.(а.с. 37).
Так само, згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку від 07 серпня 2009 року № 616 складеного оцінювачем ОСОБА_5 визначено розмір завданої шкоди майну - автомобіль «БМВ 740», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 в розмірі 16 887,11грн.(а.с. 38-48), згідно довідки від 14 жовтня 2009 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих визначено суму до сплати в розмірі 15 629,26грн. (а.с. 52), наказом МТСБУ від 20 жовтня 2009 року за № 2618 (а.с. 53), платіжним дорученням від 20 жовтня 2009 року - ОСОБА_3 сплачено страхове відшкодування в сумі 15 629,26 грн.(а.с. 54).
Підсумовуючи викладене, враховуючи, що позивачем належним чином визначено розмір завданої потерпілим шкоди, зважаючи, що страхове відшкодування потерпілим виплачено в повному обсязі, з огляду на те, що у відповідача не застрахована цивільно-правова відповідальність, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 25 Закону України «Про страхування» аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.
Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик не може відмовити страхувальнику в проведенні розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара з усіма обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріальні докази та документи.
Одночасно, відповідно до ч. 40.3 ст. 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Так, згідно платіжного дорученням від 28 вересня 2009 року № 3603 аварійному комісару виплачено винагороду в сумі 1 212,00грн. (а.с. 49), згідно акту № 233 виконаних робіт від 27 вересня 2009 року (а.с.50), за дорученням МТСБУ № 8293 від 13 липня 2009 року по справі 8293 (а.с. 51).
Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Витрати пов'язані з отримання позивачем юридичних послуг підтверджуються укладеним контрактом про надання правової допомоги від 11 лютого 2009 року № 24 між МТСБУ та СПД ОСОБА_6 (а.с. 57-58) та додатковою угодою від 18 травня 2012 року № 94 до контракту (а.с. 55-56), згідно розрахунку витрачених нормо годин на правову допомогу, по справі за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 складають 2 580,00 грн. (а.с. 76).
Отже, суд вважає, що і в цій частині позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача витрат на оплату послуг аварійного комісара та за надання юридичних послуг є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розподіляючи судові витрати суд виходить зі змісту вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, а саме стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 25 Закону України "Про страхування", ст.ст. 38, 40, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 22, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 30, 57, 60, 84, 88, 169, 212-215, 226 ЦПК України, суд,-
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, р/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, що знаходиться за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8) страхове відшкодування у сумі 30 271 грн. 72 коп., витрати за послуги аварійного комісара в розмірі 1 212 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 313 грн. 37 коп., витрати за юридичні послуги в сумі 2 000 грн. 00 коп., що разом становить 33 797 грн. 09 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Святошинський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.