Справа № 2609/28136/12
2-7213/12
(заочне)
20 грудня 2012 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Коробенка С.В.
при секретарі Прохоровій К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»про стягнення банківського вкладу та процентів,
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів»звернулась до суду з позовом до ПАТ «Банк «Таврика»і просила стягнути з Відповідача суму депозитного вкладу в розмірі 56695 доларів США, а також нараховані, але не виплачені проценти за користування кредитом в сумі 399,65 доларів США.
Свої вимоги Позивач мотивує наступним.
01 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Таврика»було укладено Договір банківського строкового вкладу №ПСД (391) 1060, предметом якого є розміщення Позивачем у Відповідача депозитного вкладу в сумі 12471 долар США (з правом збільшення суми вкладу) на строк до 26.11.2012р. з виплатою Відповідачем відсотків на суму депозитного вкладу з розрахунку 10,3 відсотків річних.
Протягом строку дії договору Позивач неодноразово поповнював депозитний рахунок, у зв'язку з чим загальна сума внесеного ним вкладу становить 56695,65 доларів США.
Позивач вказує, що в день закінчення строку договору він звернувся в банк з вимогою про повернення йому вкладу з нарахованими процентами, невиплачена частина яких складає 399,65 доларів США, проте коштів він не отримав.
У зв'язку з невиконанням банком взятих на себе зобов'язань Позивач звертається до суду з вимогою про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання своїх представників чи письмових пояснень не направив, про розгляд справи був повідомлений належним чином. За згоди представника Позивача суд ухвалив розглядати справу у відсутність представника Відповідача на підставі наявних матеріалів справи із постановленням заочного рішення.
Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
01 листопада 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика»та ОСОБА_1 був укладений Договір строкового банківського вкладу «Пенсійний»№ПСД(391)1060, предметом якого є розміщення Позивачем у Відповідача депозитного вкладу на строк до 26 листопада 2012 року з виплатою Відповідачем відсотків на суму депозитного вкладу з розрахунку 10,3 відсотків річних.
Згідно з п.1.3 Договору Вкладник має право збільшувати суму вкладу протягом перших 80% строку його дії. Так, Позивачем у відповідності до Договору на депозитний рахунок у баку було внесено коштів на загальну суму в розмірі 56695 доларів США, що підтверджується випискою з рахунку від 26.11.2012р. (а.с.10).
Станом на 26 листопада 2012 року нарахованими та не виплаченими за договором були проценти в розмірі 399,65 доларів США. (а.с.12)
Встановлено, що 26 листопада 2012 року Позивач звернулась в банк «Таврика»з вимогою про повернення коштів на підставі договору, строк дії якого минув, проте Відповідач своїх зобов'язань не виконав. (а.с.8)
Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням умов договору Відповідач повинен був виплатити Позивачу після закінчення строку вкладу 56695 доларів США (сума складу) та 399,65 доларів США (проценти на вклад). Враховуючи, що у добровільному порядку ПАТ «Банк Таврика»відмовляється від взятих на себе зобов'язань з повернення коштів, вимоги про захист порушеного права шляхом примусового їх стягнення є обґрунтованими, а тому суд вважає можливим їх задовольнити.
Відповідно до ч.1,3 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Таким чином, з урахуванням задоволення позову, стягненню з Відповідача в дохід держави підлягає судовий збір в розмірі 3219 гривень.
Керуючись статтями 3, 4, 15, 16, 526, 629, 1058 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»на користь ОСОБА_1 суму вкладу в розмірі 56695,00 (п'ятдесят шість тисяч шістсот дев'яносто п'ять) доларів США та нараховані проценти в розмірі 399,65 (триста дев'яносто дев'ять доларів 65 центів) доларів США.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»на користь держави судовий збір у розмірі 3219,00 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: