ун. № 2608/11087/12
пр. № 2/2608/5307/12
20 грудня 2012 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючої судді : Т.О. Величко
при секретарі: Н.В. Ткаченко
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, СК «Гарантія» про стягнення моральної та матеріальної шкоди,-
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, посилаючись на те, що 11 грудня 2011 року о 12 год. 20 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «ДАФ», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, рухаючись по Житомирському шосе в м. Києві, вчинив правопорушення п.10.1 ПДР України, внаслідок чого допустив зіткнення з належним на праві власності автомобіля позивача марки «Шевролет Авео», державний номерний знак НОМЕР_2. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 23.01.2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 124 КУпАП, у результаті пошкодження автомобіля позивача внаслідок ДТП, йому було завдано матеріальний збиток у сумі 13492,9 гривень, що підтверджується звітом №00896 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, витрат пов'язаних з отриманням вказаного звіту у сумі 200 гривень, що підтверджується товарним чеком від 18.06.2012 року, загальна сума матеріального збитку складає 13692,90 гривень. Окрім матеріальної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача позивач зазначив, що йому було завдано також моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, які позивач отримав у зв'язку із пошкодженням автомобіля, отриманні нервового стресу, емоційного перенапруження, порушенні спокою, внаслідок пережитих душевних страждань погіршився стан здоров'я позивача, крім того внаслідок ДТП виникли непередбачувані фінансові витрати щодо ремонту автомобіля у зв'язку з чим, позивач також зазнав душевних страждань, завдану моральну шкоду позивач оцінює у 5 000 гривень.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, СК «Гарантія» про стягнення моральної та матеріальної шкоди, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Страхову Компанію «Гарантія».
В судовому засіданні позивач, представник позивача свої вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Відповідач заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позову.
На підставі пояснень позивача та його представника у справі та наданих письмових доказів судом встановлене наступне.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов»язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено, що згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 23.01.2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 124 КУпАП,
Судом встановлено, що у результаті пошкодження автомобіля позивача внаслідок ДТП, йому було завдано матеріальний збиток у сумі 13492,9 гривень, що підтверджується звітом №00896 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, витрат пов'язаних з отриманням вказаного звіту у сумі 200 гривень, що підтверджується товарним чеком від 18.06.2012 року, загальна сума матеріального збитку складає 13692,90 гривень.
Судом встановлено, що Окрім матеріальної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача позивач зазначив, що йому було завдано також моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, які позивач отримав у зв'язку із пошкодженням автомобіля, отриманні нервового стресу, емоційного перенапруження, порушенні спокою, внаслідок пережитих душевних страждань погіршився стан здоров'я позивача, крім того внаслідок ДТП виникли непередбачувані фінансові витрати щодо ремонту автомобіля у зв'язку з чим, позивач також зазнав душевних страждань, завдану моральну шкоду позивач оцінює у 5 000 гривень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов»язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, завдала шкоди діяльністю, щодо його використання, зберігання або утримання, зобов»язана відшкодувати її на загальних підставах.
А тому на думку суду позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 88,208,209, 212-215,218,224-228, 294 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний код не відомій, на користь ОСОБА_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_2, ідентифікаційний код не відомий, матеріальну шкоду у розмірі 13692 (тринадцять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн.90 коп., та моральну шкоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний код не відомій, на користь ОСОБА_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_2, ідентифікаційний код не відомий, державне мито у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн.65 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі відсутності осіб, які брали участь у справі протягом десяти днів з часу отримання копії рішення суду.
Суддя: Т.О. Величко