Справа № 2607/14657/12
02.01.2013 Подільського районного суду м.Києва в складі:
головуючого судді Бородій В. М.
секретаряГоревій А. О.
за участі прокурораБабошиної Ю.В.
захисника - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Львів, громадянки України, з вищою освітою, не заміжньої, працюючої менеджером ТОВ «ФУД», зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України ,-
, -
ОСОБА_4 відповідно до наказу № 103-К від 01.09.2011 року працювала на посаді заступника начальника відділу контролю ринків та дрібно-роздрібної мережі Управління у справах захисту прав споживачів у місті Києві. Будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, зокрема: - здійснювати координацію діяльності відділу, - організовувати роботу відділу з документами у відповідності до чинного законодавства, - персонально відповідати за об'єктивність, достовірність та повноту фактів, відображених в матеріалах перевірок, - контролювати правильність нарахування спеціалістами відділу адміністративних та адміністративно - господарських санкцій, - здійснювати контроль за виконанням господарсько-адміністративних приписів Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві про припинення ними порушень прав споживачів, маючи 11 ранг та 6 категорію державного службовця, тобто будучи службовою особою, вчинила зловживання впливом за наступних обставин.
28 вересня 2011 року представник ФОП «ОСОБА_5.» ОСОБА_6 звернувся до заступника начальника відділу контролю ринків та дрібно роздрібної мережі Управління у справах захисту прав споживачів у місті Києві ОСОБА_4 з проханням з'ясувати, хто проводить перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», який належить ФОП «ОСОБА_5» та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
ОСОБА_4 з'ясувала, що перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2 проводить відділ контролю безпеки продовольчих товарів Управління у справах захисту прав споживачів у місті Києві, та запропонувала ОСОБА_6 вплинути на заступника начальника вказаного відділу - ОСОБА_7, таким чином, щоб її відділ провів перевірку без штрафних санкцій або, щоб не було перевірки магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2 в м. Києві взагалі. За це ОСОБА_4 зажадала неправомірну вигоду у розмірі 3000 гривень.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на отримання неправомірної вигоди, використовуючи свої робочі стосунки, 28 вересня 2011 року, перебуваючи в адміністративному приміщенні Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві, ОСОБА_4 звернулась до заступника начальника відділу контролю безпеки продовольчих товарів Управління у справах захисту прав споживачів у місті Києві ОСОБА_7 з проханням провести перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» ФОП «ОСОБА_5» по АДРЕСА_2 в м. Києві без штрафних санкцій або, по можливості, не проводити перевірки магазину взагалі.
В подальшому, ОСОБА_4 4 жовтня 2011 року, близько 11 години, перебуваючи у дворі адміністративної будівлі управління у справах захисту споживачів у м. Києві, що знаходиться за адресою місто Київ, вулиця Терьохіна, 8-А, будучи службовою особою, отримала від представника ФОП «ОСОБА_5» - ОСОБА_6 неправомірну вигоду - 400 доларів США, що згідно курсу Національного Банку України станом на 04.10.11 року складає 3189 грн. 09 коп. за вплив на прийняття рішення заступником начальника відділу контролю безпеки продовольчих товарів Управління у справах захисту прав споживачів міста Києва ОСОБА_7, щоб не проводити перевірку продовольчого магазину ФОП «ОСОБА_5».
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому їй злочину передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України визнала повністю, визнала всі фактичні обставини вчинення злочинів, як вони пред'явлені в обвинуваченні, покаялась у вчиненому та дала показання, що 28 вересня 2011 року представник ФОП «ОСОБА_5.» ОСОБА_6 звернувся до неї з проханням з'ясувати, хто проводить перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», який належить ФОП «ОСОБА_5» та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Вона з'ясувала, що перевірку цього магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» проводить відділ контролю безпеки продовольчих товарів та запропонувала ОСОБА_6 вплинути на заступника начальника вказаного відділу - ОСОБА_7, таким чином, щоб її відділ провів перевірку без штрафних санкцій або, щоб не було перевірки магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2 в м. Києві взагалі. За це вона хотіла б отримати вигоду у розмірі 3000 гривень.
28 вересня 2011 року, перебуваючи в адміністративному приміщенні Управління, вона звернулась до ОСОБА_7 з проханням провести перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» ФОП «ОСОБА_5» без штрафних санкцій або, по можливості, взагалі не проводити перевірку магазину.
4 жовтня 2011 року, близько 11 години, вона, перебуваючи у дворі адміністративної будівлі Управління у справах захисту споживачів у м. Києві, отримала від представника ФОП «ОСОБА_5» - ОСОБА_6 400 доларів США за вплив на прийняття рішення заступником начальника відділу контролю безпеки продовольчих товарів Управління у справах захисту прав споживачів міста Києва ОСОБА_7, щоб не проводити перевірку продовольчого магазину ФОП «ОСОБА_5».
Показання підсудної відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ст.299 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази, суд вважає встановленим, що своїми навмисними діями, які виразились в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, ОСОБА_4 вчинила злочин передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Обираючи покарання підсудній, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.2 ст. 369-2 КК України, яка відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винної, яка раніше не судима, до скоєного характеризувалась виключно позитивно.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття підсудної та сприяння встановленню істини по справі, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Обтяжуючих покарання обставин передбачених ст. 67 КК України в діях ОСОБА_4 не встановлено.
Враховуючи вказані обставини, а також доводи підсудної, що вона, виходячи із своїх матеріальних можливостей, не в змозі оплатити штраф, який передбачений санкцією ч.2 ст. 369-2 КК України, суд приходить до висновку про необхідність засудження її до покарання у виді позбавлення волі, однак, в мінімальних межах санкції ч.2 ст. 369-2 КК України.
Окрім цього, з врахуванням конкретних обставин справи, виключно позитивних характеристик підсудної до скоєного, її щирого каяття та переживання за скоєне, її запевнень, що більше ніколи злочинів скоювати не буде, наявність обставин, що пом'якшують її покарання, що на утриманні вона має хворого батька, суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_4 можливе без відбування покарання при звільненні її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладанням на неї обов'язків передбачених ст.76 КК України.
Згідно ст. 93 КПК України з ОСОБА_4 підлягають стягненню витрати на проведення експертизи по справі.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нею нових злочинів.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України і призначити їй покарання у виді двох років позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо протягом іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї судом обов'язки. Іспитовий строк ОСОБА_4 встановити один рік.
Згідно п.п. 2 та 3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про не виїзд.
Стягнути з ОСОБА_4 одну тисячу п»ятсот двадцять дві гривні 80 копійок судових витрат на проведення судово-хімічної експертизи.
Речові докази: 400 доларів США, які передано на зберігання у фінансову частину ГУБОЗ МВС України в місті Києві, залишити у розпорядженні ГУБОЗ МВС України у місті Києві.
Речові докази: диск відеозапису та носій інформації з відеозаписом, які зберігаються в кімнаті речових доказів прокуратури міста Києва, - знищити.
Речові докази: ватні тампони зі змивами рук ОСОБА_4, які зберігаються в кімнаті речових доказів прокуратури міста Києва, - знищити.
Речові докази: штани підсудної, які зберігаються в кімнаті речових доказів прокуратури міста Києва, - повернути ОСОБА_4.
Речові докази, які долучено до справи, зберігати в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя В. М. Бородій