печерський районний суд міста києва
Справа № 6-а-132/12
18 грудня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді Соколова О.М.,
при секретарі: Кінаш О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 2-а-197-1/06, -
Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 2-а-197-1/06 в частині стягнення коштів на користь позивача -ОСОБА_2, в якій просить замінити боржника з Міністерства фінансів України на Державну судову адміністрацію України. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», передбачено, що організаційне забезпечення судів та суддів здійснює Державна судова адміністрація України, що є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України.
В судове засідання заявник та інші заінтересовані особи не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про зміну способу та порядку виконання рішення. Тому, суд розглянув дану заяву в їх відсутність.
Дослідивши матеріали заяви, матеріали адміністративної справи суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України.
Згідно зі ст. 7 Бюджетного кодексу України передбачено принцип цільового використання коштів, тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
П. 1 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, міністерства, Конституційний суд України, Верховний суд України, вищі спеціалізовані суди та інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників.
Ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Згідно з ч. 1 ст. 145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» організаційне забезпечення здійснює Державна судова адміністрація України, що є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України.
Крім, того відповідно до Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженим рішенням Ради суддів України від 22 жовтня 2010 року № 12. Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України та органів суддівського самоврядування; здійснює матеріальне і соціальне забезпечення працівників апарату судів та ДСА України; забезпечує у межах своїх повноважень медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування суддів, у тому числі суддів у відставці, працівників апарату судів, уживає заходів щодо забезпечення їх благоустроєним житлом.
До 2004 року Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік загальнодержавні видатки, списання яких можна проводити за рахунок загальних доходів Державного бюджету України, зокрема на виконання судових рішень про безспірне списання на користь суддів заборгованості з виплат, встановлених законодавством матеріальних та соціально-побутових гарантій суддям, не передбачалось.
У 2004 році Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»від 17 червня 2004 року внесено зміни до додатку № 3 Закону України «Про Державний бюджет на 2004 рік», яким встановлено розподіл видатків Державного бюджету України на 2004 рік.
Відповідно до зазначеної у вказаному додатку бюджетної програми КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів»в Державному бюджеті на 2004 рік передбачалися видатки у розмірі 1067, 2 тисячі грн. на виконання рішень судів на користь суддів.
Законами України про Державний бюджет України на 2005-2010 роки за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів»передбачались видатки у розмірі 9500 тисяч грн. щорічно, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» - 8573,8 тисяч грн. (в редакції від 23 грудня 2010 року), та 5634,30 тисяч грн. відповідно до Закону України від 04 листопада 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік». Законом України про Державний бюджет України на 2012 рік за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів»передбачено видатки у розмірі 10000 грн. 00 коп.
Головним розпорядником коштів державного бюджету, щодо виконання зазначеної бюджетної програми є Державна судова адміністрація України.
Враховуючи викладене, виконання рішень судів вказаної категорії має здійснюватись за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених в Державному бюджеті головним розпорядником бюджетних коштів - Державною судовою адміністрацією України, в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.
Крім того, слід зазначити, що Державна судова адміністрація України самостійно перераховує грошові кошти стягувачам в порядку черговості згідно реєстру виконавчих документів на виконання до державної служби і затвердженого протоколом спільної наради від 30.03.2009року між Міністерством юстиції України та Державною судовою адміністрацією України.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець має право звернутися до суду, яки видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Враховуючи наведене, суд, дійшов до висновку, що оскільки відповідно до ч. 1 ст. 145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», передбачено, що організаційне забезпечення здійснює Державна судова адміністрація України, то дана обставина є підставою для задоволення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. 263 КАС України, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положенням про Державну судову адміністрацію України, затвердженим рішенням Ради суддів України від 22 жовтня 2010 року № 12, суд, -
Заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 2-а-197-1/06 -задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення суду по справі № 2-а-197-1/06 щодо стягувача ОСОБА_2, стягуючи на користь ОСОБА_2заборгованість по заробітній платі та компенсацію за її затримку в розмірі 19273 грн. 00 коп. з Державної судової адміністрації України замість Міністерства фінансів України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя О.М. Соколов