печерський районний суд міста києва
Справа № 1-кс-663/12
25 грудня 2012 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., розглянувши матеріали кримінального провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії прокуратури м. Києва щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
25 грудня 2012 року в провадження слідчого судді Ільєвої Т.Г. надійшла скарга ОСОБА_1 на дії прокуратури м. Києва та зобов'язання вчинити дії. У скарзі заявник просить зобов'язати внести відповідні данні про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Вивчивши скаргу, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частина 1 ст. 303 КПК України 2012 року наводить вичерпний перелік випадків оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони при досудовому розслідуванні.
Пунктом 1 ч.1 ст.303 КПК України 2012 року передбачено право на оскарження на досудовому провадженні бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Виходячи з змісту ч.1 ст.214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Аналізуючи норми ст.ст.214,303 КПК України, які свідчать про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має бути подана після створення ЄРДР, крім того містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінального правопорушення.
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положенням кримінального процесуального закону, чинного на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ст.3 КПК України 1960р., ст.5 КПК України 2012р.).
Так, звертаючись зі скаргою на бездіяльність та зобов'язання вчинення відповідних дій, ОСОБА_1 по своєї сутті оскаржує бездіяльність, яка виникла в період дії КПК України 1960 року, яким встановлювався інший порядок подання заяв та повідомлень про злочин (ст.95 КПК), порядок їх розгляду (ст.97 КПК).
У відповідності до положень ст.97 КПК 1960 р. дослідча перевірка за заявою чи повідомленням про злочин з прийняттям одного із рішень, передбачених ч.2 ст.97 КПК, проводилася протягом десяти діб. При цьому, виходячи з положень ст.95 КПК України 1960 р., заяви чи повідомлення, як привід для проведення дослідчої перевірки, визнавались такими лише за умови наявності в них об'єктивних даних (доказів) про реальність події злочину, в іншому випадку прийняття по таким заявам чи повідомленням рішення в порядку ст.97 КПК України було не обов'язковим і це питання вирішувалось уповноваженим органом в залежності від конкретних обставин справи.
Таким чином, п.3 Перехідних положень КПК України 2012р. стосується внесення до ЄРДР лише тих заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, по яким визначений ст.97 КПК України 1960 р. десятиденний строк дослідчої перевірки на момент набрання чинності КПК України 2012р., не закінчився, а рішення про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи в межах цього строку не прийнято. Заяви та повідомлення, що подані за межами десятиденного строку дослідчої перевірки, не охоплюються п. 3 Перехідних положень КПК України, оскільки могли бути розглянуті в іншому порядку, як такі, що не містили достатніх даних про наявність ознак злочину.
Зі змісту скарги слідує, що ОСОБА_1 фактично оскаржує бездіяльність прокуратури м. Києва щодо неприйняття рішення в порядку ст.97 КПК України 1960 р., що не є бездіяльністю слідчого чи прокурора в розумінні п.1 ч.1 ст.303 КПК України, тому правових підстав для подання скарги немає.
Частиною 4 статті 304 КПК України (ред.2012року) визначено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи встановлені обставини, згідно ч.4 ст.304 КПК України у відкритті провадження з розгляду скарги ОСОБА_1 на дії прокуратури м. Києва та зобов'язання внести відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань слід відмовити.
Крім того слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що ним подано скаргу про зобов'язання вчинити дії орган досудового розслідування, а не конкретну особу, дії, рішення чи бездіяльність якої оскаржуються, що позбавляє суд можливості визначитися із суб'єктом дії оскарження, вичерпний перелік яких визначений ст.303 КПК України.
Також, по суті в скарзі ОСОБА_1 оскаржує дії прокуратури м. Києва, хоча в прохальній частині просить зобов'язати Генеральну прокуратуру України внести відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Керуючись ст.ст. 303, ч.4 ст.304, 309, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження ОСОБА_1 на дії прокуратури м. Києва щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя Т.Г.Ільєва