печерський районний суд міста києва
Справа № 1-кс-484/12
26 грудня 2012 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Горкава В.Ю., при секретарі Федченко І.А., розглянувши провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м. Києва Біди від 04.12.2012 про закриття кримінального провадження №42012110000000071,-
18 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, в якій просить скасувати постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м. Києва Біди від 04.12.2012 про закриття кримінального провадження №42012110000000071.
В обґрунтування доводів та вимог скарги ОСОБА_1 посилається на те, що при проведені досудового розслідування слідчим не вжито всіх необхідних заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, внаслідок чого висновок слідчого про відсутність складу кримінальних правопорушень в описаній ним події не відповідає фактичним обставинам справи та носить характер припущення. Окремо акцентує увагу на тому, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято неналежним суб'єктом, оскільки у відповідності до положень ст. 216 КПК України слідчі органів прокуратури не уповноважені проводити досудове розслідування у справах про кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 375, 382 КК України.
ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив; резолютивна частина скарги містить клопотання про розгляд справи за його відсутності ( а.с. 1).
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Кримінальним-процесуальним кодексом України суд не наділений правом вживати заходи примусу у вигляді приводу для забезпечення участі заявника в судовому засіданні.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги за його відсутності на підставі наданих сторонами доказів.
Слідчий в судове засідання також не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.
Суд, на підставі ч.3 ст.306 КПК України визнав можливим розгляд скарги у відсутність слідчого.
Вивчивши матеріали кримінального провадження №42012110000000071, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою від 20.11.2012, в якій ініціював питання про внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення відносно судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_2., вбачаючи в її діях ознаки злочинів, передбачених ст. ст. 375, 382 КК України.
Листом за підписом заступника начальника управління Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Гулицького С. від 26.11.2012 зазначена заява скерована до прокуратури м. Києва для прийняття рішення згідно чинного законодавства, про що проінформовано заявника.
27.11.2012 відомості за заявою ОСОБА_1 відносно неправомірних, на його думку, дій судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_2. внесені до ЄРДР під №42012110000000071, визначено підслідність розслідування кримінального провадження за прокуратурою м. Києва.
Постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м. Києва Біди від 04.12.2012 кримінальне провадження №42012110000000071 у відношенні судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_2.закрито за відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 375, 382 КК України.
Твердження заявника про винесення оскаржуваної постанови неналежним суб'єктом безпідставне.
Заява ОСОБА_1 була скерована Генеральною прокуратурою України до прокуратури м. Києва, компетентні особи якої і мали визначитись з процесуальним статусом цієї заяви, за відсутності можливості перенаправити її за підслідністю до іншого органу.
Окрім того, слідчий не позбавлений можливості надати власну правову оцінку на предмет наявності (відсутності) в описаній заявником події складу того чи іншого кримінального правопорушення.
Заявником у заяві про кримінальне правопорушення ототожнено поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та поняття повідомлення про підозру, які є різними за своєю суттю.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України, письмове повідомлення про підозру професійному судді може бути здійснено лише Генеральним прокурором України або його заступником.
Внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є початком досудового розслідування у кримінальному провадженні, в той час як оголошення особі про підозру є стадією притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Будь -яких вказівок щодо неможливості внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, вчинене професійним суддею, іншою посадовою, окрім як Генеральним прокурором України або його заступником, КПК України не містить.
Таким чином, відомості про кримінальне правопорушення, вчинене професійним суддею, можуть бути внесені до ЄРДР будь-яким реєстратором, що також стосується винесення постанови про закриття кримінального провадження.
Доводи скарги про неповноту досудового розслідування та передчасність рішення про закриття кримінального провадження судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.
При проведені досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння , яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюється, не є злочином.
Як вбачається зі змісту повідомлення про злочин, доводи заявника про наявність в діях судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_2., ознак злочинів, передбачених ст.ст. 375, 382 КК України, зводяться до незгоди заявника з ухваленим суддею рішенням по справі № 2а-15481/11/2670 за позовом ОСОБА_1 до Управіління пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва про зобов'язання повернути помилково сплачені кошти.
Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом.
Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ст.375 КК України, полягають в постановленні суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.
Об'єктивні ознаки злочину передбаченого ст. 382 КК України є невиконання судового рішення, яке безпосередньо запропоновано виконати службовій особі, або перешкоджання службовою особою його виконання.
Незгода з рішеннями суду сама по собі не може вказувати на наявність в діях судді ознак згадуваних злочинів.
Зважаючи на викладене, а також, те, що вказане рішення залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012, аналізуючи зміст згадуваної заяви ОСОБА_1, в якій висловлена виключно незгода з прийнятим судом рішенням, а також аналіз означеного рішення, погоджуюся з висновком слідчого щодо відсутності в діях судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_2. ознак злочинів, передбачених ст.ст. 375, 382 КК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що слідчим під час провадження не здобуто достатніх даних, які б вказували на наявність в діях судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_2. ознак злочинів, передбачених ст.ст.375, 382 КК України, рішення про закриття кримінального провадження прийняте слідчим з дотриманням вимог КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, слідчий суддя при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може постановити ухвалу про скасування рішення слідчого чи прокурора або про відмову у задоволенні скарги про скасування такого рішення.
Зважаючи на те, що в ході розгляду скарги не знайшов свого підтвердження факт порушення слідчим вимог КПК України при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження, вважаю необхідним відмовити у задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307,309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м. Києва Біди від 04.12.2012 про закриття кримінального провадження №42012110000000071 у відношенні судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_2. за відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 375, 382 КК України, - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя В.Ю. Горкава