Копія
Справа № 2270/7808/12
29 грудня 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К.
при секретарі Бесарабі І.А.
за участі:позивача та представника позивача ОСОБА_3 представника відповідача Присяжного О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання дій неправомірними, -
В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_5 просить визнати неправомірними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області Лабчука Р.В. щодо винесення постанови від 03.04.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження; визнати протиправною та скасувати зазначену постанову.
На думку позивача, постанова від 03.04.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, якою відповідач наклав арешт на автомобіль DAF 95 XF430 реєстраційний НОМЕР_1, 2001 року випуску, є незаконною, такою, що суперечить ч.3 ст.328 і ст.405 Митного кодексу України (в редакції 2002 року) та ст. ст. 328 і 330 Цивільного кодексу України, оскільки вказаний автомобіль належить позивачеві на праві приватної власності.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та підтвердили обставини, на які посилаються у позовній заяві, просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, вважає, що спірна постанова від 03.04.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження винесена відповідачем відповідності до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» з метою збереження майна, яке підлягає конфіскації відповідно до постанови Староміського районного суду міста Вінниці від 15.02.2012 року.
Заслухавши позивача і представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв»язку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з урахуванням наведеного нижче.
Суд встановив, що постановою від 15.02.2012 року Староміський районний суд міста Вінниці визнав винним Кирицю В»ячеслава Вікторовича у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.352 ч.1 Митного кодексу України та застосував до нього адміністративне стягнення у виді конфіскації в дохід держави ряду транспортних засобів, в тому числі сідлового тягача DAF 95 XF430 реєстраційний НОМЕР_1, 2001 року випуску. Вказаний автомобіль придбаний позивачем в червні 2006 року та зареєстрований ВРЕР УДАІ м.Шепетівка Управління МВС України в Хмельницькій області 13.06.2996 року (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2).
Зазначений у постанові Староміського районного суд міста Вінниці від 15.02.2012 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_7 за порушення митних правил сідловий тягач DAF 95 XF430 реєстраційний НОМЕР_1, 2001 року випуску відповідно до постанови слідчого 1 відділення слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області від 15.07.2009 року, як речовий доказ, був переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 (позивача).
З метою примусового виконання постанови Староміського районного суду міста Вінниці від 15.02.2012 року, яка надійшла до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області 12.03.2012 року, в день її надходження державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №34625367, а 03.04.2012 року - постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, якою наклав арешт на автомобіль DAF 95 XF430 реєстраційний НОМЕР_1, 2001 року випуску.
Досліджуючи правомірність спірної постанови від 03.04.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та дій відповідача щодо її винесення, суд враховує наведене нижче.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.3 ст. 322 Митного кодексу України в редакції, яка діяла на час прийняття постанови Староміського районного суд міста Вінниці від 15.02.2012 року, за порушення митних правил може бути накладене стягнення у вигляді конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.
Статтею 326 Митного кодексу України передбачено, що конфіскація, як стягнення за порушення митних правил, полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 322 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 322 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.
У відповідності до положень ч.3 ст. 328 Митного кодексу України предмети, зазначені у пункті 3 статті 322 цього Кодексу, підлягають конфіскації незалежно від часу вчинення або виявлення порушення митних правил.
Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем у порядку, встановленому законом (ч.1 ст.405 Митного кодексу).
Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV із змінами та доповненнями (надалі - Законом N 606-XIV).
В силу ч.1 ст.17 Закону N 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
За змістом п.6 ч.2 ст.17 Закону N 606-XIV відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.32 Закону N 606-XIV заходами примусового виконання рішень є, зокрема: звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (п.1); інші заходи, передбачені рішенням (п.4).
Частиною 1 ст.57 Закону N 606-XIV передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
В силу ст.124 Конституції України постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Саме з метою реального виконання постанови Староміського районного суду міста Вінниці від 15.02.2012 року про конфіскацію автомобільної техніки, в тому числі автомобіля DAF 95 XF430 реєстраційний НОМЕР_1, 2001 року випуску, яка в силу п.6 ч.2 ст.17 Закону N 606-XIV є виконавчим документом, відповідач виніс постанову від 03.04.2012 року про арешт зазначеного автомобіля, як безпосереднього предмета порушення митних правил.
В силу ч.2 ст.57 Закону N 606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт на все майно боржника або на окремі предмети (ч.3 ст.57 Закону N 606-XIV).
Таким чином, суд вважає, що постанова від 03.04.2012 року про арешт автомобіля DAF 95 XF430 реєстраційний НОМЕР_1, 2001 року випуску, винесена відповідачем у порядку та спосіб, що встановлені Законом N 606-XIV.
При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на ст. ст. 328 і 330 Цивільного кодексу України, як на підставу визнання спірної постанови незаконною, оскільки, зазначені норми не застосовуються у випадках позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкції за вчинення правопорушення, в даному випадку порушення митних правил. В силу ст.326 Митного кодексу України передбачено, що конфіскація, як стягнення за порушення митних правил, транспортних засобів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.
Крім того, з урахуванням положень ст. 1 Закону N 606-XIV постанова від 03.04.2012 року про арешт автомобіля DAF 95 XF430 реєстраційний НОМЕР_1, 2001 року випуску є частиною судового провадження у справі про порушення митних правил. Тому, лише у випадку скасування постанови Староміського районного суду міста Вінниці від 15.02.2012 року про конфіскацію автомобільної техніки зазначений в ній автомобіль DAF 95 XF430 реєстраційний НОМЕР_1, 2001 року випуску, який був безпосереднім предметом порушення митних правил, не підлягає арешту та, відповідно, конфіскації. Проте, позивач, дізнавшись про наявність постанови Староміського районного суду міста Вінниці від 15.02.2012 року, не оскаржив її в апеляційному порядку.
Суд також вважає безпідставним посилання позивача на ст.405 Митного кодексу України, відповідно до якої у разі коли неможливо конфіскувати товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, з осіб, які вчинили порушення митних правил, стягується вартість зазначених товарів, транспортних засобів у порядку, встановленому законодавством України, оскільки вказана норма застосовується лише у разі знищення майна, а не перебування його у іншої, ніж порушника, особи-власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність постанови від 03.04.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та дій дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області Лабчука Р.В. щодо щодо її винесення, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 11, 70, ст. 99, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання неправомірними дій, визнання протиправною і скасування постанови від 03.04.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 03 січня 2013 року
Суддя/підпис/О.К. Ковальчук
"Згідно з оригіналом" Суддя