29 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/9781/12
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця,-
Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з позовними вимогами про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач при здійсненні своєї діяльності порушує вимоги діючого законодавства, а саме не подає звітність про отримані доходи з 2009 року, що не дає можливості контролюючим органам здійснювати контроль за додержанням вимог податкового та іншого законодавства, заборгованості по платежам до бюджету не має.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, передбачених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.
Відповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, однак 08.10.2012 конверт повернувся до суду у зв'язку з неможливістю вручення з незалежних від суду причин.
Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Згідно пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Проаналізувавши матеріали адміністративного позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 20.1.12. Податкового кодексу України N 2755-VI від 02.12.2010 (який набрав чинності з 01.01.2011 р.), у випадках, встановлених законом, органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Приписами ст. 49.2. Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2011р.), встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно до ч.2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб-підприємців", підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Інгулецької районної ради у м.Кривому Розі Дніпропетровської області 20.10.1997 та перебуває на обліку у Криворізькій південній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до п.п. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести у встановленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі: прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької, смерті фізичної особи - підприємця, постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою, постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є: визнання фізичної особи - підприємця банкрутом; провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.
Відповідно до п.п. 11.10 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації № 979 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 р. за N 1439/18734, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.
Підпунктом 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Матеріалами справи підтверджується, що податкова звітність не подається відповідачем з 2009 року, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 6).
Відповідач заборгованості перед бюджетом не має, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 5,6).
Керівником податкового органу 06.07.2012 року винесено розпорядження № 54-р про звернення до суду про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
На підставі викладеного, вимоги про припинення підприємницької діяльності відповідача з підстави неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, правомірні та обґрунтовані, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - задовольнити.
Припинити фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Копію постанови направити управлінню з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців для внесення державним реєстратором відповідного запису до ЄДРПОУ.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя В.С. Парненко