Рішення від 30.11.2012 по справі 2603/8954/12

Справа № 2603/8954/12

РІШЕННЯ

іменем України

30.11.2012

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Сенюти В.О.

при секретарі - Буцко М.В.

за участю

позивача - ОСОБА_1

представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

третіх осіб - ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Асоціація ділового співробітництва з обслуговування міністерств, відомств, Президентського апарату України «Координаційний центр» про визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідачів Благодійний фонд «Безпека інформації», Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкті нерухомого майна, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на квартиру. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.04.1996 року між позивачкою та відповідачем Благодійний фонд «Безпека інформації» було укладено договір про порядок взаєморозрахунків. Відповідно до вказаного договору Фонд прийняв від позивачки 6.073.600.000 карбованців, що еквівалентно 32.000 доларів США на умовах поворотної фінансової допомоги для купівлі квартири АДРЕСА_1. За умовами вказаного договору після оформлення договору купівлі - продажу спірної квартири Фонд зобов'язується передати квартиру в оренду сім'ї ОСОБА_1 строком не менше 10 років. Крім того, Фонд зобов'язується повернути отриману суму коштів на першу вимогу ОСОБА_1, але не раніше ніж через рік з моменту підписання даного Договору. Таким чином, позивачка умови договору виконала, грошові кошти передала, Фонд в свою чергу спірну квартиру придбав та надав її в оренду, після чого сім'я ОСОБА_1 03.12.1996 року прописалася в ній та вступила у фактичне володіння вказаним майном. Але в порушенням домовленостей, Фонд не повернув отриману суму до даного часу. Оформлення квартири не могло відбутися через накладення арешту на квартиру. На теперішній час квартира знаходиться у невизначеному стані, оскільки юридичний власник квартири Фонд знаходиться у стадії банкрутства більше 10 років. У зв'язку із чим позивачка просить визнати за нею право власності на спірну квартиру за набувальною давністю, а також з підстав невиконання договірних зобов'язань.

В подальшому за клопотанням представника позивача ухвалою Деснянського районного суду м . Києва від 04.10.2012 року (т.1 а.с. 162) замінено відповідача Благодійний фонд «Безпека інформації» на Київську міську раду, оскільки Фонд було ліквідовано, а спірна квартира є безхазяйною річчю.

В судовому засіданні представники позивачки позовну заяву підтримали, просили позов задовольнити з викладених підстав.

Представник КМР в судове засідання не з'явився, у своїй письмовій заяві просив розгляд справи проводити у відсутність представника у зв'язку із значною завантаженістю.

Представник Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на початку розгляду справи вирішення спору відніс на розсуд суду.

Треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 позовну заяву підтримали, просили її задовольнити.

Представники Асоціація ділового співробітництва з обслуговування міністерств, відомств, Президентського апарату України «Координаційний центр» на початку розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечували, в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки в судове засідання не повідомили.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, допитавши свідка ОСОБА_8, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встанволено, що 10.04.1996 року між Фондом «Безпека інформації» та ОСОБА_1 було укладено договір про порядок взаєморозрахунків (т.1 а.с.157). Відповідно до вказаного договору Фонд «Безпека інформації» прийняв від ОСОБА_1 6.073.600.000 карбованців, сума еквівалентна 32.000 доларів США для придбання квартири АДРЕСА_1. Після оформлення договору купівлі - продажу спірної квартири Фонд «Безпека інформації» зобов'язується передати квартиру в оренду сім'ї ОСОБА_1 строком не менше ніж 10 років. За умовами вказаного договору Фонд «Безпека інформації» зобов'язується повернути отриману суму коштів по першій вимозі ОСОБА_1, але не раніше ніж через рік з моменту підписання вказаного договору в сумі еквівалентній 32.000 доларів США. У випадку неповнернення вказаної суми Фонд «Безпека інформації» зобов'язується передати спірну квартиру в рахунок взаєморозрахунків з ОСОБА_1

На підтвердження передачі коштів від ОСОБА_1 Фонду «Безпека інформації» позивачкою надано квитанцією від 10.04.1996 року (т.1 а.с. 8).

З договору купівлі-продажу від 24.04.1996 року вбачається, що брокер брокерської контори № 603 ОСОБА_9, яка діє за згодою та за дорученням Фонду «Безпека інформація» придбала квартиру АДРЕСА_1. Відповідно до п. 5 договору купівлі - продажу спірна квартира була придбана за 5.536.180.000 карбованців, тобто за суму коштів меншу ніж позивачка передала Фону «Безпека інформація». Позивачка в судовому засідання не змогла пояснити вказану обставину, а також подальші дії із рештою суми в розмірі 537.420.000 карбованців.

Як вбачається з договору оренди від 28.06.1996 року (т. 1 а.с. 12), укладений між Фонд «Безпека інформації» та ОСОБА_1, Фонд «Безпека інформація» здав в оренду ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, строком на 10 років з червня 1996 року по червень 2006 року.

Допитаний свідок ОСОБА_8, в судовому засіданні пояснив, що спірна квартира була придбана за кошти позивачки, а підписаний договір оренди є прихованим правовстановлюючим документом, оскільки на той час оформити іншим шляхом було проблематично та супроводжувалась сплатою великих податків. Зазначені покази свідка суд до уваги не приймає, як необґрунтовані, крім того, суд звертає увагу на те, що вказаний договір оренди є строковим, укладений лише на 10 років, та посилань на те, що вказаний договір оренди є пролонгований - відсутні.

З письмових матеріалів справи вбачається, що 22.06.1998 року Арбітражним судом м. Києва була постановлена ухвала про ліквідацію Благодійного фонду «Безпека інформація» та затверджено ліквідаційний баланс (т.1 а.с.181), а 08.09.1998 року спірна квартира була описана та накладено арешт (т.1. а.с.10).

Разом з тим, з відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 08.10.2012 року № 36751 вбачається, що спірна квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за Фондом «Безпека інформації» (т.1 а.с.173).

З письмових пояснень позивачки вбачається, що остання посилається як на підставу задоволення позовних вимог на те, що спірна квартира знаходиться у невизначеному стані, а тому є безхазяйним майном, і саме Київська міська рада від імені та в інтересах територіальної громади м. Києва відповідно до чинного законодавства України володіє, користується та розпоряджається об'єктами права комунальної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 335 ЦК України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачкою всупереч ч. 1 ст. 60 ЦПК України не надано суду доказів того, що спірна квартира має статус безхазяйної речФ.

Посилання ОСОБА_1 на набувальну давністю, як підставу задоволення її позовних вимог, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадку, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 344 ЦК України якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строк договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять років з часу спливу позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

З письмових матеріалів справи вбачається, що власник спірної квартири Фонд «Безпека інформація» уклав із ОСОБА_1 договір оренди у 1996 році терміном 10 років, після спливу якого спірна квартира Фонду повернена не була, однак строк передбачений ч. 3 ст. 344 ЦК України ще не сплив, а тому визнання права власності на спірну квартиру за набувальною давністю є передчасним.

Доводи позивачки про те, що Благодійний фонд «Безпека інформації» порушив свої зобов'язання за договором про порядок взаєморозрахунків в частині не перешкоджання в оформленні право установчих документів на спірне житло, суд до уваги не приймає, оскільки фонд не є відповідачем по справі, оскільки був замінений судом за клопотанням представника позивачки, як неналежний відповідач на КМР, а тому посилатися на невиконання договірних зобов'язань є без підставним.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивачка у період з 11.04.1997 року і до моменту ліквідації фонду та опису й арешту спірної квартири не вчинила жодних дій, а ні щодо повернення наданих Фонду коштів, а ні щодо оформлення права власності на спірну квартиру.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 59, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 256, 267, 344, 335, 509, 526, п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий:

Попередній документ
28422163
Наступний документ
28422165
Інформація про рішення:
№ рішення: 28422164
№ справи: 2603/8954/12
Дата рішення: 30.11.2012
Дата публікації: 08.01.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність