Справа № 2603/2400/12
іменем України
26.11.2012
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві, Деснянське РУГУ МВС України в м. Києві про усунення перешкод в користуванні житлом, шляхом зняття з реєстраційного обліку, -
Позивач звернулася до суду з позовом, якій в ході розгляду справи було уточнено щодо усунення перешкод в користуванні житлом, шляхом зняття з реєстраційного обліку.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що її брат ОСОБА_3 мешкав за адресою: АДРЕСА_1. У зазначену квартиру він вселився 11.03.1989 р. на підставі ордеру на право зайняття в порядку обміну житлового приміщення і був зареєстрований 18.05.1989 р. ЇЇ брат усиновив ОСОБА_3, та вселив у спірну квартиру, де він за згодою її брата був зареєстрований 18.04.1991 р. Усиновлений ОСОБА_3 створив для ОСОБА_4 нестерпні умови життя, систематично порушував громадський порядок, забрав у нього документи і ключі та не пускав до квартири. ЇЇ брат був змушений жити на вулиці, в підвалах будинків. Саме через це стало можливим винесення Деснянським районним судом заочного рішення від 10.08.2006 р. про втрату права користування спірною квартирою. Зазначене заочне рішення було скасоване відповідно до ухвали від 27.12.2006 р. Рішенням Деснянського районного суду від 20.03.2007 р. ОСОБА_3 у позові про визнання особи такою, що втратила право користування відмовлено, право користуватися спірною квартирою поновлено. Однак, скориставшись заочним рішенням від 10.08.2006 р., ОСОБА_3 встиг здійснити приватизацію спірної квартири та продати її ОСОБА_2. Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25.11.2008 р. скасовано розпорядження органу приватизації Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації № 1549 від 28.09.2006 р. про приватизацію на ім'я ОСОБА_3 спірної квартири, а також визнано недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири від 28.10.2006 р., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27.02.2009 р. заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення було задоволено частково, а саме ухвалено переглянути вказане рішення суду в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - помер. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08.12.2011 р. закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним у зв'язку із смертю позивача. В ухвалі Деснянського районного суду м. Києва від 08.12.2001 р. зазначено, що право користування розприватизованою квартирою не передається правонаступникам, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 27.02.2009 р. не містить рішення про скасування заочного рішення. Тобто ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 27.02.2009 р. є нічим іншим, як ухвалою про відкриття провадження у справі. Зазначена ухвала не містить рішення про скасування заочного рішення, нею ухвалено лише переглянути заочне рішення суду в частині. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08.12.2011 р. не встановлено необґрунтованості або незаконності заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25.11.2008 р. І не могло бути встановлено через те, що заява про перегляд заочного рішення не обґрунтовується його незаконністю. Підставою для звернення із заявою про перегляд заочного рішення є винесення рішення за відсутності відповідача. Суд, встановивши поважність причин неявки, лише поновлює право відповідача прийняти участь у судовому засіданні. Це право, як і права сторін, передбачені ст. 27 ЦПК України, нерозривно пов'язані як з позивачем, так і з відповідачем, тому, як зазначалося, припиняються із настанням смерті будь-якої сторони у справі. Саме тому, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08.12.2011 р. провадження у справі було закрито без перегляду заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25.11.2008 р. Адже відповідач у справі втратив право на перегляд у зв'язку із смертю позивача. Таким чином, заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25.11.2008 р. є не переглянутим і набрало законної сили. У спірній квартирі вона мешкає з липня 2011 року, несе витрати на помешкання. Зокрема, сплачує витрати на комунальні послуги, здійснює утримання житла у належному стані. Про це свідчать, зокрема, розрахункові документи, договір про реструктуризацию боргу, укладений між нею та КП «Житлорембудсервіс» та КП «Дирекція», ЖЕК № 302. В цій квартирі знаходиться все її майно, іншим житлом вона не забезпечена. Укладення договору найму з КП «Дирекція» ЖЕК № 302 неможливе через те, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 560 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.1998 року № 939, якою був затверджений Типовий договорів найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду, у зв'язку з чим договір найму житлового приміщення не укладається. В спірній квартирі залишився зареєстрованим відповідач, який у цій квартирі не проживає, житлом не цікавиться, житлово-комунальні послуги не оплачує, але заяву на зняття з реєстраційного обліку не подавав. Наявність реєстрації відповідача за адресою спірної квартири перешкоджає їй для реєстрації за місцем проживання. Крім того, спірну квартиру вона має намір приватизувати, адже право на приватизацію нєю не використано. Таким чином, вона змушена звертатись до суду з вказаним позовом.
В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримала та просила про задоволення позову.
Відповідач в суд не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, визнавши матеріали, долучені до позову, достатніми для його вирішення, суд вважає можливим розглянути спір за відсутності відповідача відповідно до ст.ст. 224-227 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення, про що не заперечувала позивач.
Від представників третіх осіб на адресу суду надійшли клопотання з проханням розглядати справу у відсутність їх представників.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.03.1989 р. ОСОБА_4, який був рідним братом ОСОБА_1, було видано ордер на жиле приміщення № 495 на квартиру АДРЕСА_1
У вказаній квартирі ОСОБА_4 проживав разом із сином ОСОБА_3.
10.08.2006 р. Деснянським районним судом м. Києва було прийнято заочне рішення про визнання ОСОБА_3 (батька) таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.
На підставі вказаного рішення суду, ОСОБА_3 зняв з реєстраційного обліку свого батька ОСОБА_3 та приватизував спірну квартиру на своє ім'я, після чого, 28.10.2006 р. продав її ОСОБА_2
27.12.2006 р. за заявою ОСОБА_3 (батька), заочне рішення суду від 10.08.2006 р. було скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.
20.03.2007 р. Деснянським районним судом м. Києва було прийнято рішення, яким у задоволенні позову про визнання ОСОБА_3.(батька) таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, відмовлено.
07.10.2008 р. ухвалою Апеляційного суду м. Києва рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20.03.2007 р. залишено без змін.
25.11.2008 р. рішенням Деснянського районного суду м. Києва було скасовано розпорядження органу приватизації Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації №1549 від 28.09.2006 р. про приватизацію на ім'я ОСОБА_3 (сина) однокімнатної квартири АДРЕСА_1, а договір купівлі-продажу вказаної квартири від 28.10.2006р. - визнано недійсним.
16.12.2010 р. ухвалою Апеляційного суду м. Києва рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25.11.2008 р. залишено без змін.
25.07.2011 р. ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25.11.2008 р. та ухвала Апеляційного суду м. Києва від 16.12.2010 р. залишені без змін.
З урахуванням всіх рішень по вищезазначеним судовим справам, єдиним законним наймачем квартири АДРЕСА_1 було визнано ОСОБА_4.
З липня 2011 року ОСОБА_1 разом зі своїм братом ОСОБА_3 почали постійно проживати у квартирі АДРЕСА_1 та продовжували вести спільне господарство.
Згідно ст. 64 Житлового кодексу Української РСР, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - помер. ОСОБА_1 поховала його за власний рахунок, що підтверджується довідкою №582 від 30.11.2011 р.
07.09.2011 р. ОСОБА_4 склав заповіт, за яким все належне йому майно він заповідав ОСОБА_1 та її синові.
Згідно ч. 1 ст. 106 ЖК Української РСР, повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.
Приймаючи до уваги викладене, суд визнає вимоги позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 30, 60, 62, 88, 212 -215, 224-227 ЦПК України, ст. ст. 64, 106 ЖК Української РСР, суд, -
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні житлом ОСОБА_1, шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання протягом 10 днів до Деснянського районного суду апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.