Справа № 2603/12889/12
іменем України
27.11.2012
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюти В.О.
при секретарі - Буцко М.В.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, -
Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки. Позовні вимоги мотивує тим, що позивачка та відповідач перебували у шлюбі з 11.06.1993 року по 28.08.1997 рік, у період шлюбу народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка 11.08.2012 року була зарахована на 1 курс бюджетного відділення Київського національного торгівельно - економічного університету. У зв'язку із чим позивачка просить стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки у розмірі 700 грн. щомісячно, шляхом переказу через поштове відділення починаючи з 01.08.2012 року і до закінчення навчання та досягнення донькою 24 років.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з викладених підстав.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, пояснив, що на його утриманні знаходиться родина у складі дружини та двох доньок, крім того він не працює у зв'язку із сімейними обставинами.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.06.1993 року між позивачкою та відповідачем було укладено шлюб. У період шлюбу у подружжя народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка ОСОБА_1 працює на посаді головного бухгалтера у фірмі ТОВ «Крос - сервіс», заробітна плата останньої складає 1.900 грн., що підтверджується довідкою № 20.
Як вбачається, з довідки № 33/12 від 11.09.2012 року ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу денної форми навчання ресторанно - готельного туристичного бізнесу, навчання закінчує за навчальним планом бакалавр у червні 2016 року (а.с.5).
Згідно довідки про доходи № 279 від 15.11.2012 року ОСОБА_3 отримує стипендію у розмірі 730 грн.
Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно до ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
З пояснень відповідача вбачається, що останній не працює, а тому не має можливості надавати матеріальну допомогу. Аліменти, які були присуджені на доньку ОСОБА_3 до виконання нею 18 років він сплачував, але із затримками через брак коштів, що також не заперечується поясненнями позивачки, а тому відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України вказана обставина не підлягає доказуванню.
Доводи відповідача про те, що на його утриманні перебуває ще дві доньки, суд до уваги не приймає, оскільки з наданих копій свідоцтв про народження вбачається, що батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_5 (а.с.21), а ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_7 (а.с.22), будь - яких інших належних доказів того, що відповідач є батьком вказаних дітей суду надано не було.
Таким чином, в судовому засіданні встановлений та доведений доказами той факт, що повнолітня ОСОБА_3 навчається на стаціонарі, потребує матеріальної допомоги у зв'язку із навчанням, але також суд вважає, що матеріальний стан батька не дозволяє на даний час надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці, враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні позову повинно бути відмовлено.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачка просила стягнути аліменти, починаючи з 01.08.2012 року і до закінчення навчання в університеті та досягнення 24 років.
З письмових матеріалів справи вбачається, що позовна заява була подана до суду лише 17.10.2012 року, доказів того, що позивачка вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від сплати, як закріплено у ч.2 ст. 191 СК України всупереч ч. 1 ст. 60 ЦПК України суду надано не було.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 198, 199 Сімейного Кодексу України, -
В задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Головуючий: