Справа № 2603/6469/12
іменем України
17.12.2012
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Республіканського вищого училища Фізичної культури про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, який в ході розгляду справи було уточнено щодо скасування наказу № 154-К від 23.05.2012 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, крім того, просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги.
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що з вересня 2011 року він працює на посаді вихователя в Республіканському вищому училищі фізичної культури. Наказом №154-К від 23.05.2012 року, його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, за те, що він на занятті з самопідготовки застосував нестандартні методи їх проведення. Даний наказ вважає необґрунтованим та незаконним, так як, відповідно до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Догана має бути винесена із зазначенням дати, місця та часу проступку, а також з зазначенням причини стягнення. В його випадку була вказана лише причина стягнення. Керівництво РВУФК, залишило його скаргу на необґрунтоване накладення дисциплінарного стягнення без задоволення, в зв'язку з чим він змушений звертатись до суду з вказаним позовом.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, та просили суд винести рішення про його задоволення.
В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що 21 травня 2012 року до директора Республіканського вищого училища фізичної культури звернувся заступника директора з виховної роботи з доповідною запискою щодо застосування вихователем ОСОБА_1 нестандартних методів проведення занять самопідготовки. Так, в доповідній заступника директора з виховної роботи від 21 травня 2012 року №81, де зазначається: «18 травня 2012 року, вчителем хокею були надані відеоматеріали, зняті на проведенні самопідготовки з учнями 8-г класу, вихователем ОСОБА_1 передивившись надані відеоматеріали, можливо зробити висновки, що вихователь ОСОБА_1 не додержується педагогічної етики, не поважає гідність учнів та застосовує до них фізичне насильство». 21 травня 2012 року позивач надав письмові пояснення, щодо вищевказаної ситуації, в яких зазначив: «Началось все с того, что я разрешил ОСОБА_2 (ученику 8-г класса) снимать инструктаж по самообороне, для личного пользования, общий доступ к зтому видео я запретил». Разом з тим, в посадовій інструкції вихователя Республіканського вищого училища фізичної культури, яка підписана власноручно позивачем, не передбачено завдання чи обов'язку вихователя проводити заняття з самооборони. В зв'язку з тим, що в доповідній заяві заступника директора з виховної роботи вказана дата виявлення проступку, з моменту якого не сплинув один місяць, вчинення позивачем дисциплінарних проступків можливо встановити, що відповідач дотримався вимог ст. 148 КЗпП України щодо строків застосування дисциплінарного стягнення.
Заслухавши пояснення сторін, неповнолітніх свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в позові необхідно відмовити в повному обсязі, з наступних підстав.
Згідно ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що наказом №361-к від 07.09.2011 року, виданого Республіканським вищім училищем фізичної культури, ОСОБА_1 було прийнято на посаду вихователя.
Вихователь Республіканського вищого училища фізичної культури при виконанні своїх обов'язків повинен керуватись посадовою інструкцією вихователя, затвердженою директором РВУФК ОСОБА_3 14.05.2012 р., з якою ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис. (а.с. 26-28)
В посадовій інструкції вихователя Республіканського вищого училища фізичної культури, не передбачено завдання чи обов'язку вихователя проводити заняття з самооборони.
В пункті 2.1. вищевказаної посадової інструкції чітко визначається основні завдання та обов'язки вихователя, а саме він планує, організовує, проводить виховну навчальну роботу з вихованцями, учнями в закріпленій групі, гуртожитку, сприяє становленню їх як особистостей, створює умови для розвитку обдарувань, здібностей, талантів молоді, її участі в художній, технічній, фізично-спортивній, суспільно корисній діяльності, професійної орієнтації, соціальної адаптації.
Окрім того, в пункті 4.7 вищевказаної посадової інструкції зазначається, що вихователь несе відповідальність за застосування методів виховання, пов'язаних із фізичним чи психічним насильством над особистістю учня.
Разом з тим, в статті 19 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789 зазначається, що держави- учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.
З пояснень представників відповідачів, встановлено, що 21 травня 2012 року до директора Республіканського вищого училища фізичної культури звернувся заступник директора з виховної роботи ОСОБА_4 з доповідною запискою вх. №81 щодо застосування вихователем ОСОБА_1 нестандартних методів проведення занять самопідготовки, в якій зазначається: «18 травня 2012 року, вчителем хокею були надані відеоматеріали, зняті на проведенні самопідготовки з учнями 8-г класу, вихователем ОСОБА_1 Передивившись надані відеоматеріали, можливо зробити висновки, що вихователь ОСОБА_1 не додержується педагогічної етики, не поважає гідність учнів та застосовує до них фізичне насильство». На що, 21 травня 2012 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення, щодо вищевказаної ситуації.
З вищевказаного видно, що письмові пояснення від позивача відповідач отримав 21 травня 2012 року.
Посилання позивача, на те, що з його боку не було проведено жодних нестандартних дій відносно учнів, суд оцінує критично, оскільки допитаний в судовому засіданні в присутності старшого вихователя Республіканського вищого училища фізичної культури - ОСОБА_5, неповнолітній свідок ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_1, який був вихователем класу на самопідготовці 26.01.2012 року застосовував відносно ОСОБА_7 фізичне насильство, яке ОСОБА_7 було не приємно і він не хотів цим займатися, про що особисто ОСОБА_6 на свій мобільний телефон було зроблені відео зйомки.
Допитаний в судовому засіданні в присутності старшого вихователя Республіканського вищого училища фізичної культури - ОСОБА_5, неповнолітній свідок ОСОБА_7 підтвердив той факт, що на початку учбового 2012 року, на занятті по самопідготовці, з боку вихователя ОСОБА_1 по відношенню до нього були застосовані дії, які схожі на фізичне насильство, він повідомив суду, що вихователь брав мотузку і бив його по сідницям, потім він почав з ним боротися при цьому застосовував прийоми в задушливій формі, які йому були не приємні, і він не бажав цього, це його дуже засмучувало.
Згідно ст. 148 КзпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, та не може бути накладено пізніше шести місяців з дня його вчинення.
Наказом №154-к від 23.05.2012 року позивачу ОСОБА_1, було оголошено дисциплінарне стягнення та винесено догану за те, що він на занятті з самопідготовки застосував нестандартні методи їх проведення та, що ОСОБА_1 не дотримується педагогічної етики з учнями, що є порушенням посадових обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст.149 КЗпП України встановлено, що стягнення оголошується працівникові під розписку, тобто відповідач вірно здійснив заходи по ознайомленню позивача, про що останній в зухвалій формі проставив свій підпис від 24.05.2012 р. (а.с.2).
Згідно ч. 3 ст.149 КЗпП України, при накладення стягнення власник повинен врахувати попередню роботу працівника. Відповідач врахував вказані обставини, оскільки дії, які відповідають посаді вихователя можуть в подальшому нести небезпеку для дітей, а для учнів в першу чергу вихователь і вчителі є носіями соціальних зразків поведінки, тобто дітьми переймаються не зовнішні звички улюбленої і поважної людини, а властиве йому ставлення до інших людей.
Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано з урахуванням вимог закону застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Крім того, в наказі № 154-к від 23 травня 2012 року, наведено конкретний склад дисциплінарного проступку, за який ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позову.
Оскільки ОСОБА_1 відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" звільнений від сплати судового збору, а в задоволені позову судом відмовлено, згідно ст. 88 ЦПК України, судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.
На підставі ст. ст.139, 147-149 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 27, 31, 60, 61, 88, 209 ч.3, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Республіканського вищого училища Фізичної культури про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення до Деснянського районного суду м. Києва апеляційної скарги.
Суддя: