Справа № 2603/14890/12
іменем України
21.12.2012
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
при секретарі - Пархоменко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, про визнання особи таким, що втратив право користування жилим приміщенням, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням, та зобов»язання третьої особи зняти відповідача з реєстраційного обліку, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, а відповідач є колишнім чоловіком її дочки ОСОБА_3, з яким вона перебувала в шлюбі до лютого 2012 року. Фактично з січня 2010 року відповідач в квартирі не проживає, квартплату та комунальні послуги не сплачує, квартирою не цікавиться, при вселенні до квартири між ними була домовленість, що він не буде мати жодних претензій, пов»язаних з квартирним питанням, про що написав відповідну розписку. Але до цього часу відповідач залишається зареєстрованим в квартирі, а тому вона вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1, а також зобов»язати третю особу зняти відповідача з реєстраційного обліку.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21.12.2012 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, про визнання особи таким, що втратив право користування жилим приміщення, та зняття з реєстраційного обліку, що стосується позовних вимог про зобов"язання зняти з реєстраційного обліку - закрито.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 повністю підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити в повному обсязі, визнати таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 відповідача ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у його відсутність, за наявних у справі матеріалів.
Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в своєму листі просить розглядати справу у його відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника третьої особи, за наявних у справі матеріалів.
Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що спірним житловим приміщенням є квартира АДРЕСА_1.
Власником вказаної квартири є позивачка ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 05.07.2007 року.
На даний час в квартирі зареєстровано п»ять осіб - позивачка ОСОБА_1, її чоловік ОСОБА_4, дочка ОСОБА_3, онука ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_2, що підтверджується довідкою форми № 3.
Відповідач ОСОБА_2 є колишнім зятем позивачки, з яким її дочка ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 08.08.2003 року по лютий 2012 року, що підтверджується судовим рішенням від 03.02.2012 року.
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сімї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, згідно із ст. 72 ЖК України, провадиться в судовому порядку.
Згідно із ст. 405 ЦК України член сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім"ї без поважних причин понад один рік.
Згідно із п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" у справах про визнання наймача або члена його сімї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно зясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сімї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Судом встановлено, що з січня 2010 року відповідач ОСОБА_2 добровільно залишив квартиру АДРЕСА_1 і на даний час в квартирі не проживає.
Той факт, що відповідач не проживає в спірній квартирі підтверджується, крім пояснень позивачки, зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- довідкою форми № 3 від 24.10.2012 року (а.с.7);
- актами ЖЕКу № 307 від 23.05.2012 року (а.с.9), від 03.08.2012 року (а.с.10), від 03.10.2012 року (а.с.11) про непроживання ОСОБА_2 в спірній квартирі;
- актом ЖЕКу № 307 від 19.12.2012 року про неможливість вручення ОСОБА_2 судової повістки через непроживання його в спірній квартирі;
- розпискою ОСОБА_2 про те, що в разі розлучення з дружиною він не буде мати ніяких претензій щодо спірної квартири (а.с.8).
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 тривалий час ніяких витрат по утриманню спірної квартири не несе, квартплату, комунальні послуги та електроенергію не сплачує, доказів того, що він намагався вирішити питання про вселення до спірної квартири, суду надано не було, що свідчить про те, що квартирою він не цікавився.
Відповідно до п. 30 (розділ "Житлове право") Правових позицій Верховного Суду України щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ наймачу або члену його сімї, який був відсутнім без поважних причин понад зазначені у ст. 71 ЖК України строк, суд вправі відмовити з цих підстав у задоволенні позову про виселення, вселення, обмін, поділ жилого приміщення, незалежно від того, чи було предявлено зустрічний позов про визнання позивача таким, що втратив право на жиле приміщення.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, оскільки дані вимоги є підставними та обгрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215, 224-233 ЦПК України, ст. 71, 72 ЖК України, ст. 405 ЦК України, Конституцією України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий: