Справа № 2603/10111/12
іменем України
27.11.2012
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
при секретарі - Пархоменко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та зобов"язання виконати умови договору, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та зобов"язання виконати умови договору, мотивуючи свої вимоги тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Договір позики від 02.05.2011 року, відповідно до умов якого він передав відповідачу грошові кошти в сумі 20.000 грн., які останній зобов"язувався повернути до 02.09.2011 року. На підтвердження отримання грошових коштів відповідач написав розписку про отримання грошових коштів. Проте, в зазначений в Договорі строк відповідач ОСОБА_2 грошові кошти не повернув, про причини неповернення коштів не повідомляє. Крім того, між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений Договір поруки від 02.05.2011 року, відповідно до умов якого відповідач поручається перед Кредитором за виконання обов"язку ОСОБА_2 щодо повернення ним грошової суми за Договором позики. Але свої зобов"язання за Договором поруки відповідач ОСОБА_3 також не виконує. На підставі викладеного позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь борг за договором позики в сумі 20.000 грн., 3 % річних в сумі 593 грн. 42 коп., проценти за користування грошовими коштами в сумі 2.037 грн. 95 коп., витрати на правову допомогу в сумі 4.493 грн. та судові витрати по справі в сумі 271 грн. 24 коп., а також зобов"язати відповідача ОСОБА_3 до виконання договору поруки від 02.05.2011 року.
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просив суд їх задовольнити в повному обсязі, а саме стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача борг за договором позики в сумі 20.000 грн., 3 % річних в сумі 593 грн. 42 коп., проценти за користування грошовими коштами в сумі 2.037 грн. 95 коп., витрати на правову допомогу в сумі 4.493 грн., витрати на оголошення в пресі в сумі 420 грн. та судові витрати по справі в сумі 271 грн. 24 коп., а також зобов"язати відповідача ОСОБА_3 до виконання договору поруки від 02.05.2011 року.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача, за наявних у справі матеріалів.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача, за наявних у справі матеріалів.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.05.2011 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Договір позики.
Відповідно до умов Договору позики позивач передав відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 20.000 грн. в якості позики.
Факт отримання грошових коштів підтверджується розпискою відповідача ОСОБА_2 від 02.05.2011 року.
Відповідно до умов Договору та розписки відповідач ОСОБА_2 повинен був повернути грошові кошти до 02.09.2011 року.
Але, незважаючи на те, що строк повернення грошових коштів сплив, відповідач ОСОБА_2 кошти позивачу до цього часу не повернув, не пояснюючи причини.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 статті 1047 ЦК України визначено, що на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
Сторонами у зобов"язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 527 ЦК України визначено, що боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з Договору позики та написаної відповідачем ОСОБА_2 розписки від 02.05.2011 року, грошові кошти в розмірі 20.000 грн. останній зобов"язувався повернути до 02.09.2011 року, але до цього часу гроші останній так і не повернув.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 добровільно не виконує прийняті на себе зобовязання за Договором позики, за вимогою позивача та в передбачений Договором строк гроші не повернув, а тому сума боргу за Договором позики в розмірі 20.000 грн. підлягає стягненню з нього в судовому порядку в повному обсязі.
Що стосується позовних вимог про стягнення 3 % річних, то судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 своєчасно не повернув грошові кошти, отримані від позивача, підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення 3 % річних за період з 03.09.2011 року по 28.08.2012 року в розмірі 593 грн. 42 коп.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування грошовими коштами також підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи те, що Договором позики не встановлений розмір та порядок одержання процентів позивачем, розмір процентів визначається на рівні облікової ставки НБУ.
Таким чином розмір процентів за користування грошовими коштами становить 2.037 грн. 95 коп. за період з 02.05.2011 року по 28.08.2012 року включно, які і підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про зобов"язання відповідача ОСОБА_3 до виконання Договору поруки від 02.05.2011 року, то судом встановлено наступне.
Згідно із вимогами ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.
Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
У разі солідарного обов"язку боржників, відповідно до вимог ч. 1 ст. 543 ЦК України, кредитор має право вимагати виконання обов"язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
Солідарні боржники залишаються зобов"язаними доти, доки їхній обов"язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. 2 ст. 543 ЦК України).
Як передбачено п. 3.1 Договору поруки поручитель зобов"язаний у разі порушення Боржником обов"язку за основним договором самостійно виконати зазначений обов"язок Боржника перед Кредитором на підставі письмової вимоги Кредитора протягом 6 календарних місяців в обсязі, що визначаються Сторонами додатково на момент невиконання Боржником зобов"язання з повернення позики Кредитору за взаємною згодою Сторін.
Як встановлено при розгляді справи, жодної вимоги позивачем до відповідача ОСОБА_3 щодо необхідності виконання умов Договору поруки направлено не було. Жодних доказів звернення до відповідача позивачем суду надано не було.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними та необгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 4.493 грн. підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Як встановлено при розгляді справи позивачем було сплачено грошові кошти в сумі 4.493 грн. за отриману правову допомогу, надану адвокатом ОСОБА_4 на підстав Договору про надання правової допомоги від 23.07.2012 року, що підтверджується квитанцією.
Але на підтвердження проведених робіт з надання правової допомоги адвокатом не було складено Акт здачі-прийняття виконаних робіт і такий Акт суду надано не було.
Як встановлено діючим законодавством, розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною і особою, яка надає правову допомогу.
Відповідно до ст. 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, має бути законним за формою і порядком внесення і розумно обгрунтованим за розміром.
При визначенні обгрунтованого розміру гонорару беруть до уваги такі фактори:
1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання дорученням; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення;
2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання у звичайному часовому режимі;
3) необхідність виїзду у відрядження;
4) важливість доручення для клієнта;
5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт;
6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт;
7) особливі або додаткові вимоги клієнта щодо строків виконання доручення;
8) характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом;
9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Жоден з цих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню в їх взаємозв"язку щодо обставин кожного конкретного випадку.
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а адміністративних справах - суб"єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
З урахуванням вищенаведених вимог діючого законодавства, суд вважає розмір витрат на правову допомогу адвоката, зазначений позивачем, таким, що відповідає дійсності, а тому сума в розмірі 4.493 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.
Також підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача витрати на оголошення в пресі про виклик до суду відповідача в сумі 420 грн.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 271 грн. 24 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 84, 88, 212-215, 224-233 ЦПК України, ст. 509, 510, 525, 526, 527, 554, 1046, 1050 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 борг за Договором позики від 02.05.2011 року в сумі 20.000 грн., 3 % річних в сумі 593 грн. 42 коп., відсотки за користування грошовими коштами в сумі 2037 грн. 95 коп., витрати на правову допомогу в сумі 4493 грн., витрати на оголошення в пресі в сумі 420 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 271 грн. 24 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий: