Справа № 2603/2929/12
іменем України
21.06.2012
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування в порядку зворотної вимоги,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про виплату страхового відшкодування, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 05 жовтня 2007 року між ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» та ТОВ «Перша лізингова компанія» був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, оформлений Полісом № 250539206, згідно якого на страхування був прийнятий автомобіль «Renault Kangoo» д/н НОМЕР_1 18.02.2008 р. в м. Києва, на вул. Набережне Шосе, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Renault Kangoo» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем «Volkswagen Golf» д/н НОМЕР_2, яким на момент настання ДТП керував ОСОБА_1 Повна вартість відновлювального ремонту автомобіля страхувальника в результаті вищезазначеної ДТП склала 4 922, 60 грн., що підтверджується Калькуляцією ФОП ОСОБА_3 від 06.03.2008 р. та Рахунком-фактурою № СФ-0000031 від 07.03.2008 року ФОП ОСОБА_3 03.07.2009 р. позивач на підставі Договору виплатив Страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 3 912 грн. 60 коп., що що підтверджується платіжним дорученням № 4517 від 03.07.2009 р. Відповідно до Договору відшкодування з страхового випадку визначається у межах страхової суми, за вирахуванням обумовленої в договорі страхування франшизи. Таким чином, в результаті настання страхового випадку вартість матеріального збитку ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» склала 3 912 грн. 60 коп. Для врегулювання спору у досудовому порядку відповідачу були направлені письмові вимоги на погашення заборгованості у добровільному порядку (вих. № 7/11-03-11 від 11.03.2011 р. та вих. № 2/06-03-12 від 06.03.2012 р.). Проте до даного часу кошти не були сплачені, а тому вони змушені були звертатись до суду з вказаним позовом.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, та просив про задоволення позову.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду заяву про застосування позовної давності, зазначивши, що так як страховий випадок стався 18.02.2008 року, а позов заявлено 10.04.2012 року, то з моменту настання страхового випадку і до подання позову пройшло три роки, тому просить в задоволенні позову про виплату страхового відшкодування -відмовити. До того ж зазначив, що позивач не може вимагати від відповідача відшкодування шкоди в порядку регресу, оскільки між ним та відповідачем не існувало на момент скоєння ДТП ніяких правовідносин, відповідач не заключав договору страхування з позивачем. Позивач може вимагати від відповідача відшкодування шкоди в порядку суброгації, оскільки між ним та відповідачем виникли правовідносини, які регулюються ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та доводи представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 05 жовтня 2007 року між ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» та ТОВ «Перша лізингова компанія» був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, оформлений Полісом № 250539206, згідно якого на страхування був прийнятий автомобіль «Renault Kangoo» д/н НОМЕР_1
18.02.2008 р. в м. Києва, на вул. Набережне Шосе, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Renault Kangoo» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем «Volkswagen Golf» д/н НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1
Інформація про обставини, факт та місце ДТП підтвердились документами, виданими компетентними державними органами, а саме: довідкою ВДАІ з обслуговування Печерського району м. Києва від 27.02.2008 р. та постановою Печерського районного суду м. Києва від 21.02.2008 року, в якій зазначається, що винним у настанні ДТП визнано ОСОБА_1.
Відповідно до рахунку - фактури за № СФ-0000031 від 07.03.2008 року складеного ФОП ОСОБА_3, вартість відновлювального ремонту автомобіля страхувальника складає 4 922, 60 грн.
03.07.2009 р. страховик на підставі Договору виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 3 912 грн. 60 коп., що що підтверджується платіжним дорученням № 4517.
Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Перехід права вимоги від страхувальника до страховика, за договором добровільного страхування наземного транспорту, не є регресом (регрес виникає, на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу), а є - суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора, потерпілий (страховик) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого та зобов'язаний довести, що дії особи, яка завдала шкоди потерпілому, були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Загальна позовна давність встановлюється ст. 257 ЦК України тривалістю у три роки. Спеціальна позовна давність до заявленого спору не встановлена.
Позовна давність, як того передбачає ст. 259 ЦК України, тобто за домовленістю сторін не збільшувалась. Письмовий договір не укладався.
Вимоги п. 5 ч.1 ст. 268 ЦК України, на зазначені правові відносини та позовні вимоги не поширюються, так як позивач звернувся в порядку суброгації, тобто він отримав від страхувальника право вимоги до винної особи.
Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи вищевикладене, в також те, що представником відповідача заявлено про застосування позовної давності та дана обставина є самостійною підставою для відмови у позові, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Також суд звертає увагу на те, що за суброгацією, на відміну від регрессу, перебіг строку позовної давності починається не з моменту виплати страхового відшкодування, а з моменту виникнення страхового випадку (день коли відбулася дорожньо-транспортна пригода), тобто перебіг строку почався ще з 18.02.2008 року, а позивач звернувся до суду тільки 10.04.2012 року та заяви про поновлення строку на звернення до суду не подавав.
Оскільки строком захищається тільки порушене право, а судом встановлено порушення права ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», яка має право вимоги в порядку суброгації до ОСОБА_1, однак даних про поважність причин пропуску строку давності позивач не надав, в позові повинно бути відмовлено в зв'язку із спливом строку позовної давності як самостійної підстави відмови в позові.
Судові витрати по оплаті судового збору в сумі 214 грн. 60 коп., сплачені позивачем при подачі позову, необхідно віднести за його рахунок, так як в задоволенні позову відмовлено.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 256-259, 260, 261, 267, 268, 993 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 61, 64, 88, 212-215 ЦПК України суд -
В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування в порядку зворотної вимоги - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва шляхом подання протягом 10 днів апеляційної скарги.
Суддя: