Справа № 2603/7871/12
іменем України
15.11.2012
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюти В.О.
при секретарі - Буцко М.В.
за участю:
представника позивача - Глухова О.В.
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо Транс Сервіс» до ОСОБА_3, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Авто Плюс» про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа ТОВ «Транс - Авто Плюс» про відшкодування завданої матеріальної шкоди. Позовні вимоги мотивує тим, що 03.01.2012 року між позивачем та третьою особою було укладено трудовий договір в усній формі. В той же день між третьою особою та відповідачем було укладено догові про повну матеріальну відповідальність водія, відповідно до якого відповідач прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за збереження ввіреного йому транспортного засобу марки Мазда 6, д/н НОМЕР_1, 20606 року випуску. Факт передачі транспортного засобу від позивача відповідачу підтверджується актом прийому передачі.
11.02.2012 року відповідач пошкодив транспортний засіб з власної вини у неробочий час та не при виконанні своїх трудових обов'язків перед позивачем та залишив його третій особі без підписання відповідного зворотного акту прийому - передачі. Відповідач був присутній на огляді, але від підпису відмовився. Після цього третя особа за власний кошт відремонтувала пошкоджений Транспортний засіб на СТО «Експрес 24». Відповідно до акту виконаних робіт № 108 від 16.04.2012 року загальна вартість відновлювального ремонту складає 1.680 грн., яку позивач просить стягнути із відповідача.
В подальшому представник позивача до початку розгляду справи по суті подав позовну заяву у новій редакції про стягнення заборгованості. Вказану позовну заяву мотивує тим, що 10.01.2012 року відповідно до договору № 13/01 про повну індивідуальну відповідальність матеріальну відповідальність водія, третя особа передала, а відповідач прийняв на збереження та в користування транспортний засіб марки Мазда 6, д/н НОМЕР_1, 2006 року випуску, про що було складено акт № 1 прийому - передачі. Відповідно до цього акту транспортний засіб передано без пошкоджень, в технічно справному стані. Вказаний вище договір позивач вважає договором позички. 11.02.2012 року відповідач пошкодив вказаний транспортний засіб та залишив його третій особі без підписання відповідного зворотного акту прийому - передачі. Відповідно до акту виконаних робіт № 108 від 16.04.2012 року загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає 1.680 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав змінену позовну заяву, просив її задовольнити, стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 1.680 грн. та судові витрати.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Зазначивши, що позивач вважає укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність договором позички, разом з тим позивач не наводить жодного обґрунтування чому саме укладений договір носить ознаки договору позички. Крім того, позивач в порушення принципу змагальності не надав суду доказів, що саме відповідач пошкодив ввірений йому транспортний засіб.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 10.01.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс - Авто Плюс» та ОСОБА_3 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність водія (а.с.5). Відповідно до вказаного договору ОСОБА_3, як працівник що займає посаду водія і виконуючи роботу, безпосередньо пов'язану з перевезенням пасажирів, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за збереження ввіреного йому транспортного засобу Мазда 6 д/н НОМЕР_1, 2006 року випуску, який належить третій особі на підставі тимчасового реєстраційного талону (а.с.10), факт передачі транспортного засобу підтверджується актом № 1 прийому - передачі автомобіля (а.с.6).
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Доводи представника позивача про те, що укладений 10.01.2012 року договір є договором позички, суд до уваги не приймає, оскільки у позовній заяві не міститься жодного обґрунтування чому договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність водія від 10.01.2012 року вважається договором позички.
Як вбачається з акту огляду автомобіля від 11.02.2012 року, на транспортному засобі Мазда 6 д/н НОМЕР_1, 2006 року випуску, були виявлені подряпини на задньому бампері (а.с.12).
Разом з тим, всупереч ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представник позивача не надав суду доказів того, що вказані пошкодження були спричинені з вини відповідача, крім того, доказів того, що пошкодження сталися саме 11.02.2012 року.
Згідно договору № 16/04/12-1 на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу від 16.04.2012 року, укладений між замовником ТОВ «Транс - Авто Плюс» та виконавцем ТОВ «Інфо Транс Сервіс», останній зобов'язаний забезпечити своєчасне і якісне виконання робіт з ремонту на технічне обслуговування автомобілів замовника у відповідності з технологією (а.с.13).
З акту виконаних робіт № 108 від 16.04.2012 року вбачається, що ТОВ «Інфо Транс Сервіс» здійснив ремонт автомобіля Мазда 6, д/н НОМЕР_1, вартість якого склала 1680 грн. (а.с.14).
Однак, письмові матеріали справи не містять жодного документу, який підтверджує сплату 1.680 грн. 00 коп.
Відповідно до п.6 Указу Президента України №727/98 суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно - касові апарати для проведення розрахунків із споживачами. Крім того, відповідно до вимог п.5 статті 9 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" СГД - фізичні особи - платники єдиного податку звільнені від обов'язку надання покупцеві складених по встановленій формі фіскальних чеків, надрукованих за допомогою РРО або розрахункових квитанцій, заповнених у ручну. Тим часом, п. 15 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця покупцеві, повинні видаватися покупцеві таких товарів (послуг) на його вимогу. Таким підтверджуючим закупівлю товару документом може бути товарний чек, складений продавцем в довільній формі який, з урахуванням вимог Законів України "Про захист прав споживачів" і "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" повинен містити дані, передбачені підпунктом 3.2. п. 3 Порядку реєстрації і ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000г. №614. а саме касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН"; для СГ, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД"; якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ"; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.
Крім того, суд звертає увагу на те, що представник позивача в судовому засіданні та у зміненій позовній заяві просить стягнути із відповідача заборгованість у розмірі 1.680 грн., розрахунок заборгованості у матеріалах справи відсутній. Разом з тим, з письмових матеріалів справи вбачається, що 1.680 грн. це вартість виконаних робіт щодо ремонту пошкодженого транспортного засобу, а тому підстав вважати вказану суму як заборгованість по договору позички у суду не має підстав.
Відповідно до угоди про поступку права на вимогу від 23.05.2012 року цемент ТОВ «Транс - Авто Плюс» відступив цесіонарієві ТОВ «Інфо Транс Сервіс» , а останній набуває право вимоги, що належало цементові до боржника, ОСОБА_3 щодо відшкодування ним 1680 грн. збитків за пошкоджений ним з його вини в неробочий час та не при виконанні трудових обов'язків транспортний засіб Мазда 6, д/н НОМЕР_1, 2006 року випуску (а.с.15).
Враховуючи те, що позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 1.680 грн. за договором позички від 10.01.2012 року, а ТОВ «Транс -Авто Плюс» відступив вимогу позивачу щодо відшкодування ним 1.680 грн. збитків за пошкоджений транспортний засіб в неробочий час та не при виконанні трудових обов'язків, суд приходить до висновку, що ТОВ «Інфо Транс Сервіс» є неналежним позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 59, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 22, 514, 827, 828, 1166 ЦК України, -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо Транс Сервіс» - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Головуючий: