Справа № 2603/13836/12
іменем України
27.11.2012
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюти В.О.
при секретарі - Буцко М.В.
за участю:
заявника - ОСОБА_1,
представника заявника - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва, про встановлення юридичного факту, -
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту, мотивуючи свою заяву тим, що він у період з 09.10.1985 року по 08.06.1988 року працював у Київському автотранспортному підприємстві АТП 09122, на посаді водія 2 класу. Наказом від 30.04.1986 року його було направлено у складі автомобільної колонії у відрядження з 02.05.1986 року по 05.05.1986 року у м. Чорнобиль Київської області для евакуації населення із районів зони відчуження поблизу м. Чорнобиль. В подальшому заявнику було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році., а 09.11.1992 року заявнику було видано посвідчення нового зразка із зазначенням другої категорії. У жовтні 2012 року заявник звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва із заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак йому було відмовлено посилаючись на те, що заявником не було надано довідку з місця роботи за формою 122, про періоди перебування в зоні відчуження, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах. На підставі викладеного, заявник звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту, що у період з 02.05.1986 року по 05.05.1986 року заявник виконував трудові обов'язки водія в зоні відчуження м. Чорнобиль Київської області. Встановити факт, що заявник має право на отримання (оформлення) пільгової пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років із 22.08.2012 року.
В судовому засіданні заявник та його представник подану заяву підтримали, просили її задовольнити з викладених підстав.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Вислухавши пояснення заявника, його представника, допитавши свідків, вивчивши письмової матеріали справи суд приходить до висновку, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1.
З копії трудової книжки вбачається, що ОСОБА_1 працював водієм у Київському автотранспортному підприємстві 09122 (АТП 09122) у період з 09.10.1985 року по 08.06.1988 року (а.с.10).
Як вбачається з копії наказу АТП 09122 від 30.04.1986 року № 181 у зв'язку із ситуацією, яка склалася по ліквідації виробничої аварії на АЕС м. Чорнобиль у період з 02.05.1986 року по 05.05.1986 року ОСОБА_1 був відряджений у складі водіїв для евакуації населення Чорнобильського району (а.с.12).
За результатами даного відрядження 18.03.1991 року заявнику ОСОБА_1 було видано посвідчення «учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році», в подальшому 09.11.1992 року було видано посвідчення нового зразка із зазначенням 2 категорія.
З витягу протоколу № 20 вбачається, що на підставі рішення тимчасової комісії для перевірки правильності видачі посвідчень «учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» Київської міської державної адміністрації, було підтверджено правильність видачі даного посвідчення.
24.10.2012 року заявник звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва із заявою щодо призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Однак у призначенні пенсії ОСОБА_1 було відмовлено, з тих підстав, що він не надав документи за формою, передбаченою діючим законодавством, що підтверджує періоди перебування в зоні відчуження. У зв'язку із чим заявник був змушений звернутися до суду із вказаною заявою.
Судом встановлено, що та обставина, що заявник ОСОБА_1 виконував трудові обов'язки в зоні відчуження у період часу з 02.05.1986 року по 05.05.1986 року підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: трудовою книжкою заявника; наказом АТП 09122 від 30.04.1986 року; показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, які були допитані в судовому засіданні, про те, що дійсно заявник у вказаний у заяві період часу, виконував трудові обов'язки в зоні відчуження.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимога ОСОБА_1 щодо встановлення факту перебування останнього у зоні відчуження у період з 02.05.1986 року по 05.05.1986 року є підставною та обґрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про встановлення факту того, що заявник у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання (оформлення) пільгової пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років із 22.08.2012 року, суд приходить до висновку, що вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки заявником, всупереч ч.1 ст. 60 ЦПК України не було надано суду доказів звернення ОСОБА_1 до УПФУ у Деснянському районі м. Києва у серпні 2012 року із відповідною заявою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 212-215, 256-259 ЦПК України, суд , -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 виконував трудові обов'язки в зоні відчуження - м. Чорнобиль у період з 02 травня 1986 року по 05 травня 1986 року.
В іншій частині заяви - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Головуючий: