Справа № 2603/6204/12
іменем України
11.10.2012
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у реалізації права власності шляхом скасування реєстрації, -
Позивач звернувся до суду з позовом, який в ході розгляду справи було уточнено про усунення перешкод у реалізації права власності шляхом скасування реєстрації.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до договору купівлі - продажу квартири від 13.09.2005 р. посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 5048, йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. Згідно договору ОСОБА_2 (продавець) передала, а позивач прийняв у власність, вище зазначену квартиру. Але всупереч умовам договору ОСОБА_2 свого обов'язку щодо зняття з реєстраційного обліку не виконала, а тому він змушений звертатись до суду з вказаним позовом.
В судовому засіданні представник позивача підтримала уточнену позовну заяву, та не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, причин своєї неявки відповідач суду не повідомила, суд визнав причини її неявки неповажними.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути спір за відсутності відповідача відповідно до ст.ст. 224-227 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення, про що не заперечувала представник позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.3 ст. 10 ЦПК України та ч.ч.1,4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі договору купівлі - продажу квартири від 13.09.2005 р., посвідченого ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 5048, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1
Раніше квартира належала ОСОБА_2.
На даний час у квартирі зареєстровані позивач ОСОБА_1 та відповідач по справі - колишня власниці квартири - ОСОБА_2
Відповідно до п. 11 Договору купівлі-продажу квартири від 13.09.2005 року - колишня власниця квартири була зобов'язана звільнити квартиру та знятись з реєстраційного обліку, у строк до 07 жовтня 2005 року.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
За правилами ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
У відповідності до ч. 4 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення, тобто позивач є власником кв. АДРЕСА_1
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Проживання та реєстрація сторонніх осіб в квартирі є перешкодою для власника здійснювати свої передбачені законом права власності в повному обсязі.
Відповідач порушує законні права позивача на володіння, користування та розпорядження квартирою, яка належить йому на праві приватної власності, а також враховуючи те, що спільне проживання відповідача з позивачем, на одній житлової площі не можливе.
Виходячи з вище викладеного, суд дійшов висновку про те, що позивач придбав квартиру без будь - яких порушень діючого законодавства, є її власником, а відповідач залишається зареєстрованою без правових підстав, чим чинить позивачу перешкоди як власнику.
Приймаючи до уваги викладене, суд визнає вимоги позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 107 грн. 30 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 60, 61, 62, 88, 212 -215, 224 - 233 ЦПК України, ст. ст. 319, 321, 391,657 ЦК України, ст. ст. 150, 155 ЖК України, суд, -
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди у реалізації права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 шляхом скасування реєстрації ОСОБА_2 за вказаною адресою.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 107 грн. 30 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення до Деснянського районного суду м. Києва апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: