Справа № 1703/1889/2012
28.12.2012
Гощанський районний суд Рівненської області в складі
судді Рудик Л.М.
при секретарі Гончар Г.С.
з участю прокурора Поліщука А.А.
захисника- адвоката ОСОБА_1
розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Гощі справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки с.Весняне Корецького району, громадянки України з повною загальною середньою освітою, одруженої, займається підприємницькою діяльністю, не судимої -
за ч.1 ст.190 КК України,
Підсудність даної кримінальної справи Гощанському районному суду визначена головою апеляційного суду Рівненської області відповідно до ст.38 КПК України 1960 року.
В ході попереднього розгляду справи прокурор висловив думку про можливість призначення справи до судового розгляду.
Підсудна та її захисник вважають, що справа підлягає закриттю за недоведеністю вини обвинуваченої ОСОБА_2 у скоєні злочину, оскільки в матеріалах справи відсутні докази винності останньої.
Вивчивши матеріали кримінальної справи, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.
З матеріалів справи вбачається, що в ході досудового розслідування даної справи обвинуваченій ОСОБА_2 22 квітня 2011 року та 22 липня 2011 року та були пред'явлені обвинувачення про привласнення чужого майна, яке було їй ввірене, на загальну суму 43 920 грн. за ч.2 ст.191 КК України та про привласнення та розтрату чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем на суму 49 592 грн. за ч.2 ст.191 КК України (а.с.204-206 т.2 та а.с.253 т.3).
За цими ж обвинуваченнями були складені обвинувальні висновки і справа направлена на розгляд до суду (а.с.235-246 т.2, 273-279 т.3).
В ході судового розгляду справи прокурор у відповідності до положень ст.277 КПК України 1960 року неодноразово змінював обвинувачення підсудній ОСОБА_2 і остаточне обвинувачення було їй пред'явлено 04 липня 2012 року за ч.1 ст.190 КК України заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (а.с.75-79, 130-141 т.4).
Як вбачається з матеріалів справи, в ході досудового розслідування справи ніхто із фізичних чи юридичних осіб не визнавався потерпілим. Під час розгляду справи в Корецькому районному суді суд також не визнав нікого потерпілими по справі, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні постанови суду.
В ході судового розгляду справи Корецьким районним судом органам досудового розслідування неодноразово давалися окремі судові доручення в порядку ст.315-1 КПК України 1960 року (а.с.89, 102 т.4), але ні в одному із цих доручень суд не уповноважував особу, яка проводила розслідування, визнавати тих чи інших осіб потерпілими.
Постановою суду від 08.02.2012 року було дано доручення органу, який проводив розслідування, встановити громадян, які зверталися із колективним листом до голови Корецької РДА, та уточнити той факт, чи вважають вони, що їхні кошти, здані на газифікацію їх житлових будинків, були привласнені особами, які займалися газифікацією, та чи мають вони претензії майнового характеру до цих осіб. Доручення про те, щоб ці особи були визнані потерпілими, в постанові суду відсутні.
Відсутнє таке доручення і в постанові суду від 29 травня 2012 року. У вказаній постанові лише зазначено, що прокуратурі Корецького району, як органу, який проводив розслідування, «…в повній мірі виконати судове доручення від 08.02.2012 р. Встановити можливо інших потерпілих відповідно до кількості осіб, які здавали кошти для газифікації своїх будинків і мають претензії будь-якого характеру до підсудної» (а.с.102 т.4).
Як вбачається з матеріалів, направлених суду прокурором Корецького району на виконання судового доручення від 29 травня 2012 року і які містяться в окремих двох томах (вказані томи є досить об'ємними, не пронумеровані, без обкладинок, не містять опису матеріалів, які в них знаходяться) слідчий Корецького РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_3, не маючи на те відповідного доручення суду, самостійно визнав осіб потерпілими (в одному томі містяться постанови про визнання 112 осіб потерпілими, протоколи допиту цих потерпілих та їхні заяви про те, що заявляти цивільні позови вони не будуть, в другому томі містяться такі ж матеріали щодо 57 потерпілих осіб).
Прокурор, змінюючи обвинувачення в суді, в своїй постанові від 04 липня 2012 року зазначив, що своїми умисними діями ОСОБА_2 шляхом зловживання довірою громадян - жителів с.Весняне (всього у постанові вказано 158 осіб потерпілих) заволоділа належними їм коштами на загальну суму 62 402 грн. При цьому прокурор не мотивує у постанові про зміну обвинувачення, чому сума збитків одним потерпілим визначена ним у розмірі 373 грн. 47 коп., а іншим 408 грн. 90 коп., не наведені жодні розрахунки розміру заподіяної майнової шкоди, докази, що підтверджують наявність такої шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурором постанова про зміну
обвинувачення від 04.07.2012 року надавалася суду в одному екземплярі, а копії постанов про зміну обвинувачення потерпілим прокурором, як це передбачено ч.2 ст.277 КПК України в редакції 1960 року, не вручалися.
Такими діями прокурора порушені права потерпілих, передбачені діючим кримінально-процесуальним законодавством, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, знайомитися з матеріалами справи, подавати скарги на дії слідчого, прокурора і суд, підтримувати обвинувачення.
Як вбачається з протоколу судового засідання 04 липня 2012 року копія постанови про зміну обвинувачення прокурором не вручалася також ні підсудній, ні її захиснику, як це передбачено ч.2 ст.277 КПК України в редакції 1960 року, що позбавляє їх права і можливості підготуватись до захисту проти нового обвинувачення.
Таким чином грубо порушено право підсудної та потерпілих на справедливий і неупереджений суд.
Допущена неправильність досудового слідства позбавляє суд можливості призначити справу до судового розгляду. Згідно поданих суду матеріалів справи суд позбавлений можливості в подальшому в судовому засіданні винести законний та обґрунтований вирок, тому справа підлягає направленню для проведення додаткового розслідування.
Відповідно до положень ст.246 КПК України 1960 року при попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
При проведенні додаткового розслідування необхідно встановити коло осіб, яким злочином заподіяно майнову шкоду, визнати ці особи потерпілими, визначити розмір, заподіяної їм шкоди, добути докази, що підтверджують факт заподіяння майнової шкоди та її розмір.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 246 КПК України 1960 року, суд
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.1 ст.190 КК України повернути прокурору Корецького району Рівненської області для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя ОСОБА_4