Справа № 22-ц/1690/4560/2012 Номер провадження 22-ц/786/111/2013 Головуючий по 1-й інстанції: Альошина Н.М, Суддя-доповідач: Дряниця Ю. В.
03 січня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого -судді : Дряниці Ю.В.
Суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.
При секретарі: Ткаченко Т.І.
З участю: позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
адвоката ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_5
на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01 листопада 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 до неповнолітньої ОСОБА_7, законних представників неповнолітньої -ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1, -
Позивач в листопаді 2010 року звернувся в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6 до місцевого суду з позовом до відповідачів -неповнолітньої ОСОБА_7, законних представників неповнолітньої -ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 07 жовтня 2010року неповнолітня ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 на території лісопаркової зони в м. Миргороді в районі будинку № 3 по вулиці Старосвітській на ґрунті неприязні нанесла його неповнолітній донці ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 легкі тілесні ушкодження. В результаті отримання тілесних ушкоджень дочка була госпіталізована в неврологічне відділення Миргородської ЦРЛ з діагнозом ( струс головного мозку, антено невротичний синдром) де проходила лікування з 07.10.2010року по 26.10.2010року, після чого продовжила лікування в неврологічному відділенні Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні з 27.10.2010року по 08.11.2010року. В зв'язку з лікуванням дочки було витрачено 1553,47 грн. Окрім того, вважає, що була завдана моральна шкода, оскільки дочка проходила тривалий час лікування, не мала можливості спілкуватися з рідними, друзями, не могла відвідувати школу, що потягло відставання від навчального процесу. З приводу отримання тілесних ушкоджень дочка перенесла біль, переживала душевно та отримувала допомогу лікаря -психолога, тому моральну шкоду позивач оцінив в 10 000 грн. Просив суд стягнути на його користь солідарно з неповнолітньої ОСОБА_7 та її законних представників ОСОБА_3, ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 1553,47 грн. та в рахунок відшкодування завданої його дочці моральної шкоди 10 000 грн.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 1553,47грн.( одна тисяча п'ятсот п'ятдесят три грн. 47коп) матеріальної шкоди; 5000 грн. (п'ять тисяч гривень) моральної шкоди; 671грн. (шістсот сімдесят одна гривна) судових витрат.
У разі відсутності у неповнолітньої ОСОБА_7 майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди стягнуто на користь ОСОБА_2:
з ОСОБА_3 - 776,74 грн. (сімсот сімдесят шість грн.74коп.) матеріальної шкоди; 2500 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень) - моральної шкоди; 335,50грн. (триста тридцять п'ять грн. 50грн.) судових витрат.
з ОСОБА_5 - 776,73 грн. (сімсот сімдесят шість грн.73коп.) матеріальної шкоди; 2500 грн.(дві тисячі п'ятсот гривень) - моральної шкоди; 335,50грн. (триста тридцять п'ять грн. 50грн.) судових витрат.
В решті позовних вимог стягнення моральної шкоди відмовлено за безпідставністю.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 -2140грн.витрат на проведення судово - медичної експертизи, та надання юридичної допомоги адвоката - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 просять рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи та вважають, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про наявність причинного зв'язку між отриманими тілесними пошкодженням дочки позивача та діями неповнолітньої ОСОБА_7 Окрім того, зазначають, що судом не дано належної оцінки діям самої ОСОБА_6 та те, що ОСОБА_7 вчинила дії по відношенню до ОСОБА_6 з метою припинення нею протиправних дій відносно ОСОБА_8 Також вважають, що сума матеріальної шкоди не доведена, оскільки придбання ліків в період лікування не відповідають призначеному курсу лікування, а завдання моральної шкоди не підтверджується жодними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 07.10.2010 року після уроків на території лісопаркової зони в м. Миргород в районі будинку № 3 по вулиці Старосвітській між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на грунті неприязні виникла сварка з приводу взаємовідносин між ОСОБА_9 та ОСОБА_10
В ході даної сварки виникла бійка в процесі якої ОСОБА_7 штовхнула ОСОБА_6 в груди, а потім схватила її за волосся і вдарила її голову собі об коліно. Від отриманого удару ОСОБА_6 впала і короткостроково втратила свідомість. В подальшому ОСОБА_6 допоміг підвестися на ноги її однокласник ОСОБА_11, а однокласниця ОСОБА_12 допомогла дістатися додому.
О 17 годині цього ж дня ОСОБА_6 була доставлена в неврологічне відділення Миргородської ЦРЛ.
Із історії хвороби 8311/ 995/1048 вбачається, що ОСОБА_6 07.10.2010 року о 17 годині була госпіталізована до неврологічного відділення Миргородської ЦРЛ та перебувала там на лікуванні по 26.10.2010року з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку.
В Полтавській обласній дитячій клінічній лікарні ОСОБА_6 знаходилась на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні ДОЛ з 27.10. по 08.11.2010року з діагнозом залишкові явища струсу головного мозку, невротичні реакції, що підтверджується випискою з історії хвороби.
Згідно акту судово - медичного обстеження № 436 від 14.10.2010р., який міститься у відмовному матеріалі, та акту № 158 від 02.02.2011р. Полтавського бюро СМЕ, який міститься в матеріалах справи, у неповнолітньої ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у виді закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми в лівій тім'яній ділянці, які утворилися від дії тупих предметів, по давності утворення можуть відповідати вказаному строку і відносяться до легких тілесних пошкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
На клопотання відповідачів відповідно до ухвали Миргородського міськрайонного суду від 16.05.2012р. була призначена додаткова судово-медична експертиза, виконання якої доручено Полтавському бюро СМЕ, відповідно до висновку якої неповнолітній ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми м'яких тканин голови, які могли утворитися від дії тупих предметів з обмеженими контактуючими поверхнями , а саме пальці рук стиснені в кулак, нога людини у взутті і коліно ноги людини, або інші предмети з подібними характеристиками, також не виключається можливість утворення вищевказаних тілесних ушкоджень і при падінні тіла на площину з висоти власного зросту та на виступаючі поверхні, що могло мати місце при ударі головою об дерево з наданим прискоренням, по ступеню тяжкості оцінюються в сукупності як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Вищевказані тілесні ушкодження не могли утворитися при падінні на східцях. Дані тілесні ушкодження можуть проявлятися (гематома та закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку) через короткий проміжок часу, від декілька хвилин до декількох годин, що залежить від індивідуальних особливостей організму.
Факт виникнення бійки між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не заперечуються ні дані особи, ні свідки події, які були допитані в ході судового розгляду справи.
Окрім того, судом було встановлено, що ОСОБА_6 07.10.2010 року перебувала на уроках, скарг на її стан здоров'я не надходило.
Лікування неповнолітньої ОСОБА_6 проводилось за рахунок її батьків. Ліки придбавались відповідно до здійснених лікарями призначень, що підтверджується матеріалами справи.
Колегія суддів вважає, що задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої побиттям та відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_3 про стягнення витрат за проведення судово-медичної експертизи та оплати послуг адкоката, суд першої інстанції вірно провів аналіз норм чинного законодавства, врахувавши всі встановлені фактичні обставини по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Разом з цим, відповідно до ч.2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частиною 1 статті 1167 ЦК України закріплено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст. 1179 ЦК України у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає або в повному обсязі її батьками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їх вини.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції достовірно було встановлено, що внаслідок дій неповнолітньої ОСОБА_7 неповнолітня ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження та перебувала на лікуванні в медичних закладах.
Факт виникнення бійки між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не заперечуються ні дані особи, ні свідки події, які були допитані в ході судового розгляду справи.
Не зважаючи на мотиви виниклої сварки, ОСОБА_7 повинна була передбачати наслідки вчинюваних нею дій по відношенню до ОСОБА_6
Місцевий суд вірно прийшов до висновку про наявність причинного зв'язок між діями ОСОБА_7 та наслідками, які настали у вигляді отриманих тілесних ушкоджень, що призвели до тривалого лікування ОСОБА_6
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Під час розгляду справи, не було надано суду доказів того, що ОСОБА_6 до того, як неповнолітні вирушили з'ясовувати відносини, хтось наносив тілесні ушкодження. В той день вона перебувала на уроках і скарг на здоров'я, як пояснили учителі від неї не надходило.
Рішення суду повинно ґрунтуватись на доказах, досліджених при розгляді справи, а не на припущеннях, які на думку відповідачів спростовують пред'явлені вимоги.
Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що заперечення відповідачів щодо відсутності вини ОСОБА_7 у виниклому інциденті та наслідків, пов'язаних з лікуванням ОСОБА_6 заподіяних тілесних ушкоджень слід розцінювати, як обраний ними спосіб захисту з метою уникнути відповідальності.
Також, місцевий суд правильно дійшов до висновку про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, зменшивши заявлену суму стягнення до 5000 грн. При цьому, суд виходив із засад виваженості, розумності та справедливості, врахувавши роз'яснення Постанови Пленуму ВСУ № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.95р. (зі змінами та доповненнями) та встановлені фактичні обставини по справі, зокрема те, що неповнолітня ОСОБА_6 тривалий час лікувалась в стаціонарному відділенні в медичних закладах, що позбавило її можливості відвідувати школу, вести повноцінне життя, спілкуватись з однолітками та рідними, з метою реабілітації отриманої психологічної травми була змушена отримувати допомогу лікаря-психолога.
Окрім того, відмовляючи в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_3 про стягнення з позивача коштів витрачених ним на проведення судово-медичної експертизи та оплату послуг адвоката, суд першої інстанції вірно виходив з того, що нормами чинного цивільного процесуального законодавства таке стягнення не передбачено.
Колегія суддів вважає, що висновки місцевого суду зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким дана відповідна правова оцінка.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 -відхилити.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01 листопада 2012 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Дряниця Ю.В.
Судді: Пилипчук Л.І.
Чумак О.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Ю.В.Дряниця