Справа № 1620/734/2012
Номер провадження 2/1620/343/2012
іменем України
20 грудня 2012 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
в складі:
головуючої судді Куцин В.М.,
при секретарі Калініченко Л.О.,
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації вартості частки майна,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 грошової компенсації в сумі 56336 грн. 50 коп. за ? частину збудованого в період шлюбу незавершеного будівництвом житлового будинку за адресою місто Миргород вулиця Комишнянська,97 (попередній номер будинку 151) на земельній ділянці, яка належить відповідачці.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_4, підтримуючи позовні вимоги зазначали, що з 28.07.1999 року по 18.12.2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу на придбаній відповідачем земельній ділянці був збудований житловий будинок, будівництво якого не завершено, тому він та відповідач вважаються власниками будівельних матеріалів відповідно до ст. 331 ЦК України. Житловий будинок не добудований, не введений в експлуатацію, та знаходиться на земельній ділянці, що належить відповідачу, тому спірне майно неможливо поділити шляхом виділу належної позивачу частини будівельних матеріалів. Відповідач не погоджується на будь-який поділ спільного майна. В зв'язку з цим, оскільки відповідно до положень ст. ст. 22, 28, 29 КпШС України та ст.ст. 60, 69, 70 СК України частки в майні подружжя набутого в період шлюбу є рівними, просили стягнути з відповідача на користь позивача вартість 1/2 частки будівельних матеріалів, що були використані при здійсненні будівництва будинку № 97 по вулиці Комишнянська в місті Миргород Полтавської області, в сумі 56336 грн.50 коп. Вважали необґрунтованими твердження відповідача та його представника, що в процесі будівництва будинку були використані будівельні матеріали, які є власністю відповідача, оскільки були придбані нею до шлюбу разом із земельною ділянкою. Так як будь-які об'єктивні дані, які підтверджують вказані обставини відповідачем не надані, та не надані докази, що ці матеріали були використані для будівництва спірного нерухомого майна, а також докази, що між подружжям існувала домовленість про використання на якихось умовах будівельних матеріалів, які є власністю одного із подружжя при створенні спільного майна. Як і не надані докази про надання безоплатної допомоги при будівництві будинку рідними та близькими на якихось умовах саме відповідачеві.
Відповідач ОСОБА_3 заявлений позов в сумі 56336 грн.50 коп. не визнала, просила відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Суду пояснила, що до реєстрації шлюбу з позивачем, вона за власні кошти придбала земельну ділянку за адресою м. Миргород вулиця Комишнянська,151, в зв'язку зі зміною нумерації на даний час номер будинку 97. На земельній ділянці знаходилася літня кухня, господарські будівлі та споруди Також на земельній ділянці знаходився збудований фундамент та цоколь на якому і був споруджений незавершений будівництвом будинок. Крім того, разом із земельною ділянкою нею до шлюбу було придбано будівельні матеріали: 3900 штук цегли червоної, 1000 штук білої (силікатної) цегли, 6 віконних блоків, 10 одвірок, двері вхідні та 2 міжкімнатних дверей. В рахунок заробітної плати в КСП «Ленінський шлях»відповідачка отримала 10000 штук червоної цегли, яка була використана при будівництві будинку. Оскільки, при будівництві будинку були використані будівельні матеріали придбані нею до шлюбу в розмірі 13954 грн., тому позивач не має права на отримання компенсації за їх вартість Крім того, відповідач та її представник адвокат ОСОБА_1 стверджували, що при будівництві будинку не використовувалися частина машин, механізмів та будівельних матеріалів, робіт на суму 56336 грн..50 коп., які підлягають виключенню з суми компенсації, яку просить позивач стягнути на його користь. Також після розірвання шлюбу було використано матеріалів на суму 1209 грн. Вартість матеріалів придбаних в період шлюбу становить 25109 грн., яка може бути врахована при визначенні суми компенсації.
Заслухавши сторони та їх представників, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7І, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 Д, ОСОБА_14 М І., ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 22 КпШС України, що кореспондується з положенням ст..60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя.
Статтею 65 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно набуте за час шлюбу.
Згідно ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від розірвання шлюбу.
Статтею 70 СК України, визначено -у разі поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Стаття 331 ЦК України встановлює, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів,обладнання, тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
ОСОБА_2 та ОСОБА_18 (після розірвання шлюбу ОСОБА_3 Г.) перебували в зареєстрованому шлюбі з 28 липня 1999 року до 18 грудня 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу та поясненнями даними сторонами в ході судового розгляду (а.с.8).
30.03.1999 року відповідач ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_19 земельну ділянку площею 636 кв. м., що знаходиться за адресою місто Миргород вулиця Комишнянська, №151, в зв'язку зі зміною нумерації на час розгляду справи судом №97 (а.с.9).
В період шлюбу на земельній ділянці, яка є власністю відповідачки, сторонами по справі збудовано житловий будинок, який відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 660 від 31.07.2012 року знаходиться в незавершеному стані, процент готовності складає 66%. Вартість будівельно- монтажних робіт використаних будівельних матеріалів та експлуатації машин і механізмів по будівництву незавершеного будівництвом житлового будинку по вулиці Комишнянська, 97 на час розгляду справи судом складає 113530 гривень (а.с.82).
Допитані в судовому засіданні свідки стверджували, що подружжям, сторонами по справі, будівництво будинку розпочиналося не з нульового циклу, а продовжувалося на фундаменті та цоколі, який знаходився на земельній ділянці та був збудований попередніми власниками земельної ділянки, що не заперечували позивач та відповідач. Вартість фундаменту та цоколю на час продажу земельної ділянки становила 13022 грн. згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 660 від 31.07.2012 року (а.с.81). Будь-яких об'єктивних та допустимих доказів про укладення якоюсь із сторін договору купівлі-продажу цієї частини нерухомого майна не надали ні позивач ОСОБА_2, ні відповідач ОСОБА_3, тому суд вважає, що вартість фундаменту та цоколю підлягає виключенню із загальної вартості будівельно- монтажних робіт використаних будівельних матеріалів та експлуатації машин і механізмів по будівництву незавершеного будівництвом житлового будинку по вулиці Комишнянська, 97 в місті Миргород.
Враховуючи вищевикладене, підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 вартість 1/2 частки будівельних матеріалів, що були використані при здійсненні будівництва будинку №97 по вулиці Комишнянська в місті Миргород Полтавської області, за виключення будівельних матеріалів використаних для будівництва фундаменту та цоколю будинку в розмірі 50254 = (113530-13022:2) гривні Виходячи з положень ст. 331 ЦК України, оскільки житловий будинок не добудований, не введений в експлуатацію, знаходиться на земельній ділянці що належить відповідачу, спірне майно неможливо поділити шляхом виділу належної позивачу частини будівельних матеріалів, а відповідачка не погоджується на розподіл спільного майна.
Суд не може погодитися з твердженнями відповідача ОСОБА_3, що частина будівельних матеріалів, що були використані при спорудженні спірного житлового будинку: 3900 штук цегли червоної, 1000 штук білої (силікатної) цегли, 6 віконних блоків, 10 одвірок, двері вхідні та 2 міжкімнатних дверей є власністю останньої. Оскільки відповідачем не надано будь-яких належних доказів про належність на праві власності вказаних будівельних матеріалів саме їй, і що вказані будівельні матеріали набуті останньою за власні кошти до укладення шлюбу з позивачем. Як і не надані докази про використання цих будівельних матеріалів в процесі будівництва спірного нерухомого майна. Суд не може погодитися з твердженнями свідків про купівлю цих будівельних матеріалів відповідачкою при придбанні земельної ділянки, оскільки вони спростовуються договором купівлі-продажу земельної ділянки площею 636 кв. м., що знаходиться за адресою місто Миргород вулиця Комишнянська, №151 від 30.03.1999 року укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_19, так як вказана угода не містить посилань на придбання будь-якого іншого майна крім земельної ділянки.
Суд не може взяти до уваги твердження представника відповідача ОСОБА_1 про необхідність виключення з суми компенсації вартість будівельних матеріалів та вартість роботи машин та механізмів, які не використовувалися в процесі будівництва спірного будинку. Оскільки дані твердження не підтверджені будь-якими об'єктивними доказами та спростовуються висновком експерта, спеціаліста в галузі будівництва, зробленим на підставі огляду недобудованого будинку та враховуючи, що сторонами не подавалися заперечення чи зауваження до висновку експерта. Крім того, свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_14 суду пояснили, що в ході будівництва використовувалися механізми на їх власний розсуд, що полегшувало проведення будівельних робіт.
Твердження відповідача про необхідність виключення з розміру вартості будівельних матеріалів, вартість 10000 штук червоної цегли, яка є її особистою власністю, оскільки отримана в рахунок заробітної плати за жовтень-листопад 1998 року, до укладення шлюбу з позивачем, яка нібито була використана при будівництві спірного будинку не заслуговують на увагу. Оскільки відповідачкою не надано суду належного доказу (бухгалтерських документів), що підтверджують отримання ОСОБА_3 в рахунок заробітної плати цегли в кількості 10000 штук. Надані відповідачем розрахункові відомості по нарахуванні за жовтень та листопад 1998 року заробітної плати, що містить графу «цегла», де зазначено суми коштів відповідно «440», «110»не можуть бути беззаперечним доказом вказаних обставин. Більше того, зазначені відомості не містять підпису ОСОБА_3 про отримання заробітної плати. Також відповідачкою на підтвердження своїх тверджень не надано належного доказу (висновок спеціаліста,експерта тощо), що саме цегла, яка нібито була отримана в рахунок заробітної плати використана для будівництва спірного будинку (а.с183,183).
Суд вважає неналежним доказом довідку видану головою вуличного комітету ОСОБА_20 щодо будівельних матеріалів використаних для будівництва спірного нерухомого майна, зважаючи на пояснення відповідача, що вказана довідка складена на підставі світлокопії раніше виданої довідки, і що дата складання довідки, де маються виправлення, зазначена відповідачкою власноручно (а.с184).
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, в задоволенні яких позивачеві відмовлено.
В зв'язку з частковим задоволенням позову ОСОБА_2, в розмірі 89,2% (50254х100:56337), судові витрати понесені ним підлягають стягненню з ОСОБА_3 в сумі 2470 грн.84 коп. ( 2770 х 89,2 : 100) (а.с.1,45.49).
З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню 238 грн. 36 коп.(2207х10,8:100) судових витрат, пропорційно до тієї частини позовних вимог, в задоволенні яких позивачеві відмовлено (а. с. 46,102).
Керуючись ст.ст.187 ч.1, 331, 364 ЦК України, ст.ст. 22, 28, 29 КпШС України, ст.ст.60, 69, 70 СК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 вартість 1/2 частки будівельних матеріалів, що були використані при здійсненні будівництва будинку №97 по вулиці Комишнянська в місті Миргород Полтавської області, за виключення будівельних матеріалів використаних для будівництва фундаменту та цоколю будинку в розмірі 50254 (п'ятдесят тисяч двісті п'ятдесят чотири) гривні та 2470 (дві тисячі чотириста сімдесят) гривень 84 копійки - судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 238 (двісті тридцять вісім) грн. 36 копійок - судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення рішення через Миргородський міськрайонний суд.
Суддя:
ОСОБА_21