Справа № 1620/3147/2012
Номер провадження 2/1620/1172/2012
іменем України
05 грудня 2012 року
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді -Городівського О.А.
при секретарі - Ніколаєнко М.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу
за позовом ОСОБА_1
до Попівської сільської ради Миргородського району
про визнання права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2,
15 листопада 2012 року до Миргородського міськрайонного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1, в якій виклав прохання визнати за ним право власності не земельну ділянку в розмірі 2,69 умовних кадастрових гектари, яка розташована на території Попівської сільської ради Миргородської району. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області знаходиться земельна ділянка 2,69 умовних кадастрових гектара, яка видана члену колишнього КСП «Перемога»ОСОБА_2, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0219803. ОСОБА_2 являється бабусею позивача та померла 06 лютого 2006 року. Інших спадкоємців окрім позивача не має. Враховуючи викладене позивач вважає, що він набув право власності на вищевказану земельну ділянку як спадкоємець.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Суду пояснив, що за день до смерті бабусі ОСОБА_2 померла його мати ОСОБА_3. Про те, що після бабусі залишилась спадщина він не знав. Смерть відразу двох близьких людей тяжко вплинула на нього. Про наявність спадкового майна ОСОБА_2 він дізнався після смерті батька, коли почав оформляти в спадок будинок. Серед правовстановлюючих документів на будинок він виявив земельний сертифікат та майновий сертифікат на ім'я ОСОБА_2.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Голова Попівської сільської ради надав лист, в якому виклав прохання проводити розгляд справи без участі представника сільської ради. В листі також вказав, що сільська рада просить задовольнити позов ОСОБА_1 так як земельна ділянка дійсно належала його бабусі ОСОБА_2.
Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи приходить до переконання щодо відсутності законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання права власності на земельну ділянку.
Судом встановлено, що на підставі сертифікату серії ПЛ № 0219803 ОСОБА_2, яка померла 06 лютого 2006 року, належало право на земельну частку пай в розмірі 2,96 умовних кадастрових гектари у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Перемога»с. Попівка Миргородського району. Відсутність інших правовстановлюючих документів, вказує на те, що до спадкової маси після смерті ОСОБА_2 входить право на земельну частку пай, а не конкретна земельна ділянка.
Дослідженням витягів з реєстру актів цивільного стану громадян, так і інших документів наданих до справи достовірно не підтверджує факт родинних відносин позивача по справі ОСОБА_1 з ОСОБА_2, так як суду не надано свідоцтва про одруження батьків позивача, яке б підтверджувало факт зміни прізвища матері позивача з «Завалка»на «Максюта».
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії винесеної державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори від 30 листопада 2012 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої 06.02.2006 року ОСОБА_2 на земельну частку (пай) розміром 2,69 умовних кадастрових гектарах з підстав того, що спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини відповідно ст. 1270 ЦК України. Однак позивач зазначає в своєму позові, що підставою у відмові в нотаріальному оформленні спадщини стало відсутність правовстановлюючого документа на земельну ділянку. Хоча такий документ наявний - СЕРТИФІКАТ, копія якого приєднана до позовної заяви (а.с.12).
Суду не надано доказів, що позивачу як спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини відповідно ч. 3 ст.1272 ЦК України судом визначено додатковий строк для прийняття спадщини, окрім того позивачем не включено до позовної заяви, яка перебуває в провадженні суду, позовної вимоги про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, що являється першочерговим для вирішення питання подальшого спадкування майна ОСОБА_2 та є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Частиною 2 пункту 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування»від 30 травня 2008 року визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою завою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством (ст.ст. 1296-1301 ЦК України), на даний час нотаріусами. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
Цивільним кодексом України в главі № 87 та безпосередньо в статтях 1268 -1269 ЦК України визначено два способи прийняття спадщини повнолітніми дієздатними особами. Один із способів передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову він неї. Інший спосіб - спадкоємець який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Враховуючи проаналізовані обставини справи а також довідку Попівської сільської ради (а.с. 4), відповідно якої померла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент смерті проживала сама, суд не вбачає жодних законних підстав виникнення права власності в ОСОБА_1 на земельну ділянку в розмірі 2,69 умовних кадастрових гектар, яка розташована на території Попівської сільської ради Миргородської району Полтавської області.
Керуючись ст.ст. 10, 11,130, 213, 215, 224, 225, 226,232 ЦПК України, ст. 1268-1269, 1272, 1296-1301 ЦК України, суд
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку розміром 2,69 умовних кадастрових гектара.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення виготовлено 07 грудня 2012 року.
Суддя:
ОСОБА_4