07.11.2012
Справа № 2-а/1612/281/12
07 листопада 2012 року м. Комсомольськ
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Таранкова І.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Комсомольську про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії працюючому пенсіонеру,
У січні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, у якому просить винести рішення, яким зобов'язати УПФ здійснити обчислення, нарахування та виплату пенсії починаючи з 01.03.2009 р. у розмірах та на умовах, встановлених ч.4 ст.42, абзацами 1,3 ч.1 ст.40, ч.2 ст.40, ст.27 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника заробітної плати (доходу) працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2008 календарний рік у розмірі 1573,99 грн., та застосувати умови оптимізації по 31.01.2009 р. та виплачувати в подальшому пенсію у відповідності з проведеним перерахунком. Зобов'язати відповідача виплатити на його користь різницю між перерахованою та отриманою пенсією, що утворилась з 01.03.2009 р. і на момент подання позовної заяви.
Відповідач у порядку ст.183-2 КАСУ направив до суду письмові заперечення, у яких позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на їх безпідставність.
Дослідивши представлені у справі письмові докази, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та знаходиться на обліку у відповідача. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати.
Законом України від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік»було внесено зміни до ч.4 ст.42 та ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому ч.2 ст.42 вказаного Закону викладено у наступній редакції: у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення підпункту «б»підпункту 9, підпункту «б»підпункту 10 пункту 35 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до ч.4 ст.42 та ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст.ст.1,68,124,152 Конституції України, ст.ст.73,74 Закону України «Про Конституційний Суд України»рішення Конституційного Суду України є обовязковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Закони та інші правові акти Верховної Ради України, що визнані такими, що не відповідають Конституції (неконституційними), втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення. Для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення. Отже, з 22.05.2008 р. застосуванню підлягають приписи ч.2 ст.40, ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», у редакції Закону від 09.03.2003 р. , якими показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, не передбачений, тому не підлягає застосуванню.
Разом із тим, з 20.05.2008 р. діє Постанова КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», підпунктом 3 п.11 якої встановлено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
За наявності двох діючих нормативно-правових актів, що по-різному регулюють розмір показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії, беручи до уваги положення ст.92 Конституції України щодо визначення виключно законами основ соціального захисту, та виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд приходить висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ч.2 ст.40, ч.4 ст.42 Закону № 1058-ІV в редакції 09.07.2003 р., якими визначено, що при обчисленні пенсії слід застосовувати показник середньої заробітної плати працівників, занятих у галузях економіки.
Порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії встановлено ст.40 зазначеного Закону /в редакції від 09.07.2003 року/, частиною другою якої визначено формулу заробітної плати для обчислення пенсії, де одним з показників, який враховується при обчисленні цієї формули є Зс середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Отже, поняття «призначення»та «перерахунок»пенсії не є тотожними у розумінні положень Закону № 1058-ІУ, оскільки умови та порядок реалізації права на призначення та перерахунок пенсії розмежовуються ст. 40 та ст. 42 Закону, системний аналіз яких дає підставу дійти висновку, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії є незмінною величиною, обчислюється один раз і використовується як складова для призначення пенсії відповідно до положень ч.2 ст.40 Закону № 1058-ІУ.
Розглянувши справу в порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені сторонами обставини та письмові докази, суд вважає їх достатніми для прийняття рішення у справі.
З огляду на викладене, суд вважає, що п.п.3 п. 11 Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 р. при здійсненні перерахунку пенсії застосуванню не підлягає, оскільки показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»не передбачений, а тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Питання про судові витрати вирішено відповідно до положення ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підп. З п. 11 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»ст.ст. 2, 6, 17-20, 94, 183-2, 254-256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова суду, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя підпис ОСОБА_2
З оригіналом вірно.
Суддя І.М.Таранкова