Справа № 1111/9910/12
1/1111/418/12
18.12.2012 Ленінський районний суд м. Кіровограда
у складі головуючого судді - Загреби А.В.,
при секретарі - Єсько Т.О.,
за участю прокурора - Положенцевої О.В.,
за участю захисника, адвоката - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, громадянина України, з неповною вищою освітою, не одруженого, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Кіровограда, громадянина України, з середньою технічною освітою, не одруженого, працюючого НПП «Радій», який проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, суд,
встановив:
підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб за наступних обставин.
Так, 03.11.2012 року близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 знаходячись біля бізнес-центру «Ельвоті», що розташований в м.Кіровограді по вул. Орджонікідзе, 7, помітили потерпілого ОСОБА_4, який йшов зі сторони вул. Медведева м. Кіровограда. В цей час у них раптово виник умисел на відкрите заволодіння майном останнього. Діючи умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підійшли до ОСОБА_4 та завели з ним розмову, яка в подальшому переросла в сварку, після чого, реалізовуючи свій злочинний умисел та із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, яке проявилось в нанесенні останньому ударів долонями рук по обличчю та голові, спричинили останньому тілесні ушкодження в вигляді припухлості м'яких тканин тем'яно-потиличної області, крововиливу навколо лівого ока з переходом на спинку носу, садни на спинці носу, над верхньою губою в куті роту, крововиливу на верхній губі, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1716 від 15.11.2012 року виникли не менше як від трьох травматичних впливів та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та шляхом зриву відкрито викрали шеврон «Еліт оборона», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1892 від 16.11.2012 року складає 15 грн. та обшукавши кишені куртки відкрито заволоділи його мобільним телефоном марки «Nокіа 2610», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1853 від 09.11.2012 року складає 123,18 грн., в середині якого знаходилася сім-карта мобільного оператора «Київстар» вартістю 10 грн, без грошей на рахунку, що є його особистим майном. З викраденим майном ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 148,18 грн.
Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вину у вчиненому злочині визнали повністю, пояснили, що 03.11.2012 року вони знаходилися по вул. Колгоспній в м. Кіровограді та за столиком поряд з магазином «Сусід» вживали пиво. Близько 23.00 год. вони знаходилися біля бізнес-центру «Ельворті», що знаходиться по вул. Орджонікідзе в м. Кіровограді, та помітили раніше незнайомого їм хлопця, який був одягнений в форму чорного кольору, з шевронами служби охорони, кросівки білого кольору та шапку чорного кольору. Вони запитали у нього чому він так одягнений, потім вирішили у хлопця взяти шеврон, він їм відмовив, та вони позривали у нього з бушлата всі шеврони, нанесли декілька ударів долонями рук по обличчю та голові, поставили хлопця в «стойку» та почали проводити зовнішній огляд, вході якого забрали мобільний телефон, після чого хлопець втік, а вони перешли дорогу та по вул. Шевченка направилися до центру міста. Викраденим телефоном розпорядились за власним розсудом.
Підсудним та іншим учасникам зрозуміла суть обвинувачення і обставини справи. Показання підсудних відповідають фактичним обставинам справи, які ними не оспорюються. Як пояснили підсудні на досудовому слідстві і в суді показання давали правдиво, добровільно. В зв'язку із цим, після роз'яснення всім учасникам процесу наслідків, передбачених ч. 3 ст. 299 КПК України та за їх згодою дослідження доказів по справі, суд обмежив допитом підсудних так як у суду немає жодного сумніву в добровільності та істинності їх позиції.
Аналізуючи добуті по справі докази, об'єм яких судом визначено відповідно до ст. 299 КПК України, в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю доведена, їх дії підлягають кваліфікації за ч.2 ст. 186 КК України, оскільки вони вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.
Вирішуючи питання про міру покарання підсудних, суд враховує, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсудний ОСОБА_2 скоїв умисний злочин, який відноситься до категорії тяжких. За місцем проживання характеризується позитивно, за місцем колишньої служби посередньо, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудного, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Беручи до уваги вищевикладене, обставини справи, вік, особу підсудного, стан його здоров'я суд, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2, можливе без ізоляції від суспільства, призначив покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням.
Підсудний ОСОБА_3 скоїв умисний злочин, який відноситься до категорії тяжких. За місцем проживання характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудного, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Беручи до уваги вищевикладене, обставини справи, вік, особу підсудного, стан його здоров'я суд, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3, можливе без ізоляції від суспільства, призначив покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням.
Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнити від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
З урахуванням ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі по 352, 80 грн. з кожного.
Речові докази:
- шеврон з вишивкою «Еліт оборонна служба охорони», файл, в якому знаходиться ліхтар чорного кольору, два шнурки білого кольору та сім-карту мобільного оператору «МТС» - повернути потерпілому ОСОБА_4
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб через Ленінський районний суд м. Кіровограда з моменту його проголошення.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Загреба