Справа № 1111/9548/12
1/1111/391/12
20.12.2012 Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі: головуючого, судді - Загреби А.В.
при секретарі - Єсько Т.О.
за участю прокурора - Запорожця О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду м. Кіровограда кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Находка, Приморського краю, РФ, гр. України, з середньою технічною освітою, одруженого, має на утриманні доньку, 2007 року народження, працюючого неофіційно по найму на будівництві, проживає за адресою: АДРЕСА_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимого:
08.11.2011 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -
встановив:
підсудний ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за наступних обставин.
Так, 08.07.2012 року, біля 02.00 год. ночі, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно цілеспрямовано, з корисливих спонукань, з метою особистого самозбагачення, шляхом вільного доступу, з паспорту належного ОСОБА_2, який знаходився на книжковій полиці в зазначеній кімнаті, таємно викрав валюту в сумі 6000 російських рублів, вартістю 1464 гривень та 100 гривень, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 1564 гривні.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у скоєному злочині визнав повністю та пояснив, що 07.07.2012 року близько 17.00 год. він знаходився у свого знайомого ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1, де розпивали алкогольні напої, крім них ще була їх знайома ОСОБА_3 та ОСОБА_4, близько 24.00 год. ОСОБА_2 запропонував вийти йому на вулицю, щоб поміняти гроші, а саме російські рублі на гривні, після чого вони повернулися до нього додому та знову почали вживати алкогольні напої. Потім у ОСОБА_2 з ОСОБА_4 виникла сварка, та він знаходячись у кімнаті дістав з полиці паспорт ОСОБА_2, та витяг з нього гроші в сумі 6000 російських рублів та 100 гривень, двома купюрами, номіналом 50 гривень, які поклав до кишені штанів, в які був одягнений, та в подальшому розпорядився ними на власний розсуд. Мобільний телефон він з квартири не крав, хто міг це зробити не знає. Цивільний позов визнав в межах пред'явленого обвинувачення.
Підсудному ОСОБА_1 зрозуміла суть обвинувачення і обставини справи. Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ними не оспорюються. Як пояснив підсудний показання давав правдиво, добровільно. В зв'язку із цим, після роз'яснення всім учасникам процесу наслідків, передбачених ч. 3 ст. 299 КПК України та за їх згодою дослідження доказів по справі, суд обмежив допитом підсудного, так як у суду немає жодного сумніву в добровільності та істинності його позиції.
З урахуванням викладеного, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Вирішуючи питання про міру покарання підсудного, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсудний ОСОБА_1 скоїв умисний злочин, який відноситься до категорії середньої тяжкості. За місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні дитину, 2007 року народження, крім того, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в період іспитового строку вчинив новий корисливий злочин проти власності, що свідчить про те, що відповідних висновків для себе не зробив.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Беручи до уваги вищевикладене, обставини справи, вік, особу підсудного, стан його здоров'я, а також те, що злочин вчинив в період іспитового строку, суд, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому, підсудному необхідно призначити покарання в межах санкції статі у вигляді позбавлення волі так як інші менш суворі види покарання на думку суду не призведуть до його виправлення та перевиховання.
Враховуючи, що підсудний вчинив вказаний злочин під час іспитового строку, що свідчить про відсутність бажання ставати на шлях виправлення, суд вважає, що підстав застосувати ст.ст. 69, 75 КК України до ОСОБА_1 з урахуванням обставин справи, тяжкості вчиненого злочину та висновків суду, не вбачається.
Цивільний позов підлягає задоволенню в розмірі, що доведена досудовим слідством.
Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.11.2011 року, і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 7 місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 20.12.2012 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту негайно в залі суду.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 1564 грн.
Речові докази: гарантійний талон від 17.12.2010 року. акт прийому передачі № 0027-47648 від 17.12.2010 року на мобільний телефон «Нокіа Х2» та карту пам'яті марки «Kingston micro 4 GB» та заяву на видачу готівки №20550928 від 02.07.2012 року - повернути потерпілому ОСОБА_2
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб через Ленінський районний суд м. Кіровограда з моменту його проголошення, а засудженим протягом 15 діб з моменту отримання копії вироку.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Загреба