ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-58/15304-2012 24.12.12
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрферротрейд"
До Відповідач-1 Дніпропетровська митниця Державна митна служба України
До Відповідач-2Публічне акціонерне товариство «Електромотор»
До Відповідач-3Державна служба інтелектуальної власності Міністества освіти і науки України
Провизнання недійсними деклараційного патенту та зобов'язання здійснити митне оформлення товару
Суддя Блажівська О.Є.
Представники сторін:
Від позивача -Прохода Ю.Л. дов. б/н від 30.11.2012р. до 30.11.2015р.
Від відповідача-1 -не з'явився
Від відповідача-2 -Пономаренко М.В. дов. № 51/167 від 23.01.2012р.
Від відповідача-3 -Гніда Ю.Ю. дов. № 2-8/9291 від 16.11.2012р. до б/с
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферротрейд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідач-1 Дніпропетровська митниця Державна митна служба України, відповідач-2 Публічне акціонерне товариство "Електромотор", відповідач-3 Державна служба інтелектуальної власності Міністества освіти і науки України про визнання недійсними деклараційного патенту та зобов'язання здійснити митне оформлення товару.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2012 року суд ухвалив направити справу № 9/5005/9047/2012 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
29.10.2012 року справа №9/5005/9047/2012 надійшла до Господарського суду міста Києва.
29.10.2012 року відповідно автоматичного розподілу справ, справу передано на розгляд судді Блажівській О.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2012 року справу прийнято до провадження та присвоєно № 5011-58/15304-2012, розгляд справи призначено на 10.12.2012 року.
03.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.
10.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.
10.12.2012 року представники позивача та відповідача-2 у судове засідання з'явились.
10.12.2012 року представники відповідача-1 та відповідача-3 у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
10.12.2012 року у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог.
Представник позивача надав суду усні пояснення по суті поданої заяви про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача-2 надав суду усні пояснення по суті поданого відзиву на позовну заяву та заперечив проти задоволення позовних вимог.
Заява про уточнення позовних вимог буде розглянуто судом на наступному судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року суд в порядку п.1 п.3 ч.1 ст.77 ГПК України ухвалив відкласти розгляд справи на 20.12.2012 року.
13.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення по справі.
20.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву.
20.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення по справі.
20.12.2012 року представники позивача, відповідача-2 та відповідача-3 у судове засідання з'явились.
20.12.2012 року представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився. Про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.
Представник позивача надав суду усні пояснення по суті справи з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача-2 надав суду усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях представник відповідача-2 проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Представник відповідача-3 надав суду усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях представник відповідача-3 проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі, відповідно до п.1 ч.1 ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 24.12.12 на 13:50.
21.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відмову від частини заявлених позовних вимог до відповідача-1.
21.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.
24.12.2012 року представники позивача, відповідача-2 та відповідача-3 у судове засідання з'явились.
24.12.2012 року представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився.
Представник позивача надав суду усні пояснення щодо поданого клопотання про відмову від частини заявлених позовних вимог.
Розглянувши клопотання позивача про відмову від позовних вимог в частині зобов'язання Державної митної служби України здійснити митне оформлення товару, суд ухвалив припинити провадження у справі в цій частині.
Представник відповідача-2 надав суду усні пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Представник позивача надав усні пояснення по суті справи із врахуванням поданих уточнень.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 24.12.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Відповідно позовної заяви позивач зазначає, що згідно публікацій в офіційному бюлетені «Промислова власність»№ 8 на підставі заявки № u200501451 від 17.02.2005 р. Державний департамент інтелектуальної власності України зареєстрував на ім'я ПАТ "Електромотор" (відповідач-2) корисну модель "Подрібнювач" та видав деклараційний патент України № 8732 від 15.08.2005 року.
03.08.2012 року товар був заявлений до митного оформлення за ВМД № 110110000/2012/003485. У той же день Позивач отримав від Дніпропетровської митниці письмове повідомлення про призупинення митного оформлення товарів рішенням начальника Дніпропетровської митниці від 03.08.2012 р. Підставою для цього стало те, що кормоподрібнювачі, що ввозяться позивачем порушують права Відповідача-2, який є власником інтелектуальної власності за деклараційним патентом України № 8732 від 15.08.2005 р.
Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 21.12.2012 року позивач просить визнати недійсним деклараційний патент України № 8732 від 15.08.2005 року, зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України повідомити в офіційному бюлетені "Промислова власність" про визнання недійсним повністю деклараційного патенту України № 8732 від 15.08.2005 року та внести відповідні відомості до Державного реєстру патентів України та просить припинити провадження у справі в частині зобов'язання Державної митної служби України здійснити митне оформлення товару.
Відповідно п.3.10 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" 3.10. Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.
Згідно п.4 ст.80 ГПК України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Дослідивши заяву подану позивачем суд ухвалив припинити провадження у справі в частині зобов'язання Державної митної служби України здійснити митне оформлення товару.
Відповідно відзиву на позовну заяву відповідача-1, Дніпропетровська митниця Державна митна служба України заперечує проти позовних вимог повністю та просить припинити провадження у справі.
Відповідно відзиву на позовну заяву відповідача-2, ПАТ "Електромотор" заперечує проти позовних вимог повністю, з підстав необґрунтованості та недоведеності. Крім того зазначає, що він є власником деклараційного патенту на корисну модель № 8732 від 15.08.2005 року, який ним отримано у відповідності до вимог законодавства України.
Згідно відзиву на позовну заяву відповідача-3, Державна служба інтелектуальної власності Міністества освіти і науки України заперечує проти позовних вимог повністю, та вказує, що патент України № 8732 на корисну модель було відповідно до порядку, встановленого законодавством про охорону прав на винаходи і корисні моделі, як доказ до матеріалів справи долучено копії матеріалів заявки № u 200501451 відносно патенту № 8732 на корисну модель.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що підлягають не задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 154 ГПК України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються цим Кодексом та іншими законами. До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГПК).
Згідно ч. 1 ст. 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.
Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом (ч. 3 ст. 418 ЦК України).
Відповідно позовної заяви позивач зазначає що за час, який передував видачі патенту № 8732 відповідачу -2 , а саме 17.02.2005 року в Україні вже були аналогічні подрібнювачі сільськогосподарської продукції, а саме дробарка зерна і трави ДТЗ-1, виробництва ПАТ «Новоград-Волинський завод сільгоспмашин», виробляється з 1969 р.; Дробарки Мотор Січ КД-1 і Мотор Січ КД-2 виробництва Сніжнянського машинобудівного заводу (м. Сніжне, Донецька обл..), технічні умови виготовлення якої були зроблені ще в 2002 році , - задовго до подання заявки на патент № 8732. Як встановлено експертним дослідженням №224 від 10.09.2012 р., зовнішній вигляд дробарок Мотор Січ КД-1 і Мотор Січ КД-2 охороняються патентом України на промисловий зразок №11761, заявка на який була подана 13.01.2005 р.
Експертний висновок позивача вих.№ 224 від 10.09.2012 року суд не приймає як доказ в розумінні ст. 43 ГПК України, оскільки експерт не був попереджений судом про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
Статтею 459 ЦК України передбачено, винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання. Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.
За змістом статей 462, 464 ЦК України права інтелектуальної власності на винахід засвідчуються патентом, зважаючи на що визнано недійсним може бути саме патент.
Права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, визнаються недійсними, згідно з ст. 469 ЦК України, з підстав та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 1 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", корисна модель -це результат інтелектуальної діяльності в будь-якій сфері технології.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.
Згідно із ст. 7 названого Закону винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною. Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету (ч. 4). Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати (ч. 5).
Право власності на корисну модель засвідчуються деклараційним патентом абз. 2 п. 4 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі".
Відповідно опису до деклараційного патенту на корисну модель № 8732 від 15.08.2005 року зазначено наступне: (57) 1. Подрібнювач, який містить вертикальний корпус, оснащений робочими органами, приймальний бункер, вивантажувач патрубок та привідний пристрій, який відрізняється тим, що корпус закріплений на фланці електродвигуна з конденсатором та струмовим реле, як робочий орган для подрібнювання зерна використовують молотковий ротор, а для подрібнювання коренеплодів -диску-терку, причому на боковій поверхні корпусу виконана кишеня з заслінкою -штовхачем. 2. подрібнювач за п. 1, який відрізняється тим, що заслінка-штовхач виконана у вигляді зігнутої пластини з рукояткою. 3. подрібнювач за п. 1, який відрізняється тим, що диск-терка виконаний у вигляді круга з отворами, які містять різальні елементи і розташовані по двох спіралях. 4. подрібнювач за п. 1, який відрізняється тим, що приймальний бункер виконаний з морозостійкого поліпропілену.
У відповідності до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.
Згідно із ст. 28 названого Закону використанням винаходу (корисної моделі) визнається:
виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;
застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.
Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.
Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.
Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог:
продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим;
існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту.
В такому разі обов'язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є суб'єктом господарської діяльності, який здійснює імпорт та реалізацію кормоподрібнювачів.
Згідно п. 84 постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.0212 року №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", відповідно до пункту 3 статті 22 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»не визнається порушенням прав, що надаються патентом, введення в цивільний оборот виробу, виготовленого із застосуванням запатентованого промислового зразка, після введення цього виробу в цивільний оборот власником патенту чи з його спеціального дозволу. У наведеній нормі йдеться про подальші операції з продажу і перепродажу саме конкретного виробу або партії виробів, виготовлених із застосуванням запатентованого промислового зразка і вперше введеного в оборот власником цього патенту чи з його спеціального дозволу. Тому виключні права власника патенту, визначені статтею 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», порушуються, якщо особа, не маючи патенту або дозволу (ліцензії) на використання промислового зразка на підставі ліцензійного договору, вперше вводить в цивільний оборот конкретний виріб або партію виробів, виготовлених із застосуванням цього промислового зразка, навіть у разі коли до моменту цього введення в оборот власником патенту вже здійснювались операції з аналогічними партіями товару. Суб'єктом використання промислового зразка в розумінні Закону України «Про охорону прав на промисловий зразок»може бути не лише виробник, але й будь-яка інша особа, що застосовує річ, виготовлену з використанням всієї сукупності суттєвих ознак промислового зразка.
Відповідно п. 85 постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.0212 року №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", статтями 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»і 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»установлено підстави визнання недійсними патентів на винаходи, корисні моделі та промислові зразки.
Позов про визнання патенту недійсним може подати будь-яка особа, яка вважає, що відповідний патент порушує її права та охоронювані законом інтереси. Коло таких осіб (крім сторін договору) з'ясовується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та норм права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. При цьому слід враховувати тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес», наведене в пункті 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004.
Позивачем належними та допустими доказами не доведено, що порушено відповідачем-2 цивільне право і охоронювані законом інтереси позивача, крім того відповідач-2 є власником патенту на корисну модель № 8732 від 15.08.2005 року, який надає йому виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом.
Таким чином суд приходить до висновку про відсутність правовий підстав для визнання недійсним патенту на корисну модель № 8732 від 15.08.2005 року та вімовити в задоволенні в цій частині позовних вимог.
Враховуючи відсутність правових підстав для визнання недійсним патенту на корисну модель № 8732 від 15.08.2005 року суд приходить до висновку відмовити в задоволенні позовних вимог до відповідача-3 про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України повідомити в офіційному бюлетені "Промислова власність" про визнання недійсним повністю деклараційного патенту України № 8732 від 15.08.2005 року та внести відповідні відомості до Державного реєстру патентів України.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись п.4 ч.1 ст. 80 , ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Припинити провадження у справі в частині зобов'язання Державної митної служби України здійснити митне оформлення товару.
2. Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 29.12.2012 року
Суддя О.Є. Блажівська