ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-19/16195-2012 19.12.12
За позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Сервіс"
про стягнення 18 153, 46 грн.
Суддя Шаптала Є.Ю.
Представники :
Від позивача: Цибізова О.О. за дов. № 103\10 від 26.12.2011 р.
Від відповідача: не з»явився
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Сервіс" суму заборгованості в розмірі 18 153,46 грн..
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2012р. порушено провадження у справі № 5011-19/16195-2012, призначено розгляд справи на 30.11.2012 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2012р. порушено провадження у справі № 5011-19\16195-2012, призначено розгляд справи на 19.12.2012 року.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.12.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні в повному обсязі.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 19.12.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва
31 грудня 2010 року між ДК «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Сервіс»(покупець) було укладено договір № 06\10-3355-ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання.
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в договорі. Газ постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціямм послуг з опалення та гарячого водопостачання.
Згідно п. 1.2 Договору, постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 375 тис.куб.м.
На виконання умов договору позивач поставив протягом січня 2010 року по травень 2011 року природний газ на загальну суму 112 982,63 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу.
Пунктом 4.1. Договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати в такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідачем проведено часткову оплату за поставлений природний газ на суму 97 489,712 грн..
Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 15 492,91 грн..
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу визначено, що договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем виконано взяті на себе зобов'язання з поставки відповідачу нафтопродуктів належним чином, відповідачем порушено умови Договору та не в повному обсязі та несвоєчасно проведено оплату за поставлені нафтопродукти.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення пені, 3% річних від простроченої суми та інфляційні нарахування, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином
У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Згідно з пунктом 7.3. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену законами та цим договором.
Позивач вірно проводить нарахування 3% річних від простроченої суми в розмірі 890,29 грн. та інфляційні втрати за зазначений період у розмірі 601,47 грн..
За таких обставин, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 7.3.1 Договору, у разу порушення покупцем умов п. 4.1. Договору, покупець зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 1 168,79 грн. та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, позов визнається судом законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 525,526, 655,692,712 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Сервіс»про стягнення заборгованості в розмірі 18 153,46 грн. -задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Сервіс»(юридична адреса: 04070, м. Київ, вул.. Іллінська, 12, код ЄДРПОУ 35780810) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул.. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, борг за поставлений природний газ у сумі 15 492 (п'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто дві) грн.. 91 коп., пеня в сумі 1 168 (одна тисяча сто шістдесят вісім) грн.. 79 коп., 3% річних в сумі 890 (вісімсот дев'яносто) грн.. 29 коп., інфляційні втрати в розмірі 601 (шістсот одна) грн.. 47 коп., судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев»ять) грн.. 50 коп..
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання повного рішення: 24.12.12 р.
Суддя Є.Ю. Шаптала