"18" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/67143/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючий - суддя: Стародуб О.П.,
судді: Заїка М.М., Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області та ОСОБА_1 на постанову Татарбунарського районного суду Одеської області від 13.08.2009 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2011 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення підвищення пенсії «дитині війни»відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з січня 2006 року по червень 2009 року.
Постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 13.08.2009, яка змінена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2011, позов задоволено частково за періоди з 09.07.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2008 та з 01.01.2009 по 30.06.2009.
З такими рішеннями судів не погодилися позивач та відповідач, подали касаційні скарги, в яких покликаються на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Позивач просить змінити постановлені судами рішення, задовольнивши позов в повному обсязі, а в частині, якою позов задоволено, залишити без змін. Відповідач просить скасувати постановлені рішення та закрити провадження про справі.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а касаційна скарга відповідача підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Змінюючи рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком встановленої на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 та від 22.05.2008 визнано неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 - 2008 роки»в частині обмеження розміру підвищення пенсії дітям війни на 2007 - 2008 роки, а впродовж 2009 року жодні обмеження розміру підвищення пенсії дітям війни встановлені не були.
З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі позивача, висновки суду не спростовують і є безпідставними, оскільки виплата підвищення пенсії дітям війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»здійснюється з моменту прийняття рішень Конституційним Судом України від 09.07.2007 та від 22.05.2008, якими положення закону щодо обмеження таких виплат визнані неконституційними, а тому вимога про таку її виплату у період до 09.07.2007 та до 22.05.2008 є безпідставною.
Поряд з цим, задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції питання дотримання строків звернення до суду не дослідив, а апеляційний суд виходив з того, що позивач про поновлення строку не просив, відповідач не наполягав на застосуванні наслідків його пропуску, а тому такі застосовані не були.
Такі висновки апеляційного суду щодо відсутності підстав для вирішення питання поновлення строку звернення до суду, у випадку, якщо на цьому не наполягає відповідач, є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 11 КАС України суд зобов'язує вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо дотримання строку звернення до суду.
Згідно з положенням ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2011 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: М.М. Заїка
І.В. Штульман