"20" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/1905/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністра внутрішніх справ України Могильова Анатолія Володимировича, начальника внутрішньої безпеки Управління внутрішньої безпеки в Донецькій області Штуцького О.Г. про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановила:
У листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Міністра внутрішніх справ України Могильова Анатолія Володимировича, начальника внутрішньої безпеки Управління внутрішньої безпеки в Донецькій області Штуцького О.Г. про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року було відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністра внутрішніх справ України Могильова Анатолія Володимировича, начальника внутрішньої безпеки Управління внутрішньої безпеки в Донецькій області Штуцького О.Г. про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, ОСОБА_2 просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судового рішення.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Міністра внутрішніх справ України Могильова А.В., начальника внутрішньої безпеки Управління внутрішньої безпеки в Донецькій області Штуцького О.Г. стосовно захисту прав потерпілого, а саме свого сина, який 21.09.2010 був затриманий та взятий під варту працівниками міліції Куйбишевського РВ Донецького МУ, де знаходився близько трьох діб. Позивач звернулась до посадових осіб МВС зі скаргою стосовно правомірності затримання та взяття під варту її сина.
Судами встановлено, що 21.09.2010 СВ Куйбишевського РВ Донецького МУ відносно сина позивача було порушено кримінальну справу №06-274 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 289 та частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України. Відповідно 21.09.210 протоколом слідчого він був затриманий в порядку статті 115 Кримінального процесуального кодексу України з утриманням в ізоляторі тимчасового тримання Донецького МУ.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 23.05.2001 кримінальне судочинство -це врегульований нормами Кримінального процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу -підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінального процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб прокуратури, органів дізнання, попереднього слідства має свої особливості і не належить до управлінської сфери.
Таким чином спірні правовідносини регламентовані нормами Кримінально-процесуального кодексу України, що виключає можливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністра внутрішніх справ України Могильова Анатолія Володимировича, начальника внутрішньої безпеки Управління внутрішньої безпеки в Донецькій області Штуцького О.Г. про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди-без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді О.П. Стародуб
І.В. Штульман