"20" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/24707/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого-судді Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії, зокрема нарахувати та виплатити суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
встановила:
У червні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії, зокрема нарахувати та виплатити суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки.
Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.11.2011 позов задоволено частково. Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо виплати не в повному обсязі ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3 до досягнення нею трирічного віку з 01.11.2007 по 31.12.2007 у розмірі, меншому за встановлений законодавством розмір прожиткового мінімуму для дитини до 6-ти років, неправомірними. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_2 суму недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.11.2007 по 31.12.2007 у розмірі 760 грн. 89 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.11.2011 скасовано. Залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради в частині визнання дій неправомірними, зобов'язання призначити відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення недоотриманих коштів, за період з 01.11.2007 по 30.06.2008.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.11.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Частиною 1 статті 14 зазначеного Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»визначено, що прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років складає з 1 січня 434 грн., з 1 квітня 463 грн., з 01 жовтня -470 грн.
На підставі абзацу третього частини 2 статті 56, пунктів 7, 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини 2 статті 56, частини 2 статті 62, частини 1 статті 66, пунктів 2, 7, 9, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнані такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними).
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Що стосується заявлених позовних вимог за 2008 рік, то Пунктом 23 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», були встановлені обмеження щодо дії Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року та не були визнані неконституційними. Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»діє по 31 грудня 2008 року.
Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.11.2007 по 30.06.2008 необхідно залишити без розгляду, оскільки позивач звернувся з адміністративним позовом 30.06.2009.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії, зокрема нарахувати та виплатити суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя М.М. Заїка
судді: О.П. Стародуб
І.В. Штульман