20 грудня 2012 року м. Київ К/9991/13136/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого-судді Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Житомирської області від 24.01.2012 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Коростені Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Коростені Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.09.2010 позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Коростені провести ОСОБА_2 перерахунок і виплату основної та додаткової пенсії, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»починаючи з 26.08.2007 року.
Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 24.01.2012 рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.09.2010 було скасовано та винесено нове рішення, яким позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Коростені нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком щомісяця, передбачену ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 26 лютого 2010 року по 26 серпня 2010 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Коростені нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення -дві мінімальні заробітні плати відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 26 лютого 2010 року по 26 серпня 2010 року.
У касаційній скарзі позивач просить постанову Апеляційного суду Житомирської області від 24.01.2012 скасувати, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.09.2010 залишити в силі, як таке, що відповідає нормам чинного законодавства.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, інвалідом 2 групи.
Статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на дві мінімальні заробітні плати.
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин, положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку додаткової пенсії та підвищення до пенсії, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, передбачених статтями 39, 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Управління Пенсійного фонду України в місті Коростені Житомирської області неодноразово звертало увагу в судах першої та апеляційної інстанції на пропущення строку звернення до суду позивача.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, стосовно вимог щодо проведення перерахунку пенсій передбаченою статтями 39, 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також правильно встановив дату з якої потрібно провести даний перерахунок.
Суд приходить до висновку, що законом не встановлюється ані строковість, ані обмеження у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Отже, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині перерахунку пенсії з 26 лютого 2010 року без обмеження кінцевою датою.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції повно і правильно, але допущено помилку в частині дати до якої слід провести перерахунок пенсії позивачу -судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає - зміні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
постановила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Апеляційного суду Житомирської області від 24.01.2012 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Коростені Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії змінити, скасувавши обмеження перерахунку пенсії позивачу до 26.08.2010.
В іншій частині постанову Апеляційного суду Житомирської області від 24.01.2012 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя М.М. Заїка
судді: О.П. Стародуб
І.В. Штульман