"20" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/68196/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення,
встановила:
У жовтні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року у клопотанні Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2009 року відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без розгляду.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судового рішення.
Відповідно до положень частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області з пропуском процесуального строку подало апеляційну скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2009 року із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Частиною 4 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків на апеляційне оскарження, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Оскільки Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області звернулось до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2009 року з пропуском строку на апеляційне оскарження, а причини пропуску такого строку судом апеляційної інстанції не були визнані поважними, то апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області правомірно залишена без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді О.П. Стародуб
І.В. Штульман