"20" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/28028/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Придніпровського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Начальника слідчого відділення Придніпровського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання дій неправомірними,
встановила:
У січні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Придніпровського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Начальника слідчого відділення Придніпровського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання дій неправомірними.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 відмовлено у відкритті провадження.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, ОСОБА_2 просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судового рішення.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Придніпровського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Начальника слідчого відділення Придніпровського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії відповідно до 174 Кримінального процесуального кодексу України.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 23.05.2001 кримінальне судочинство -це врегульований нормами Кримінального процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу -підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб прокуратури має свої особливості і не належить до управлінської сфери.
Таким чином спірні правовідносини регламентовані нормами Кримінального процесуального кодексу України, що виключає можливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Придніпровського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Начальника слідчого відділення Придніпровського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання дій неправомірними -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді О.П. Стародуб
І.В. Штульман