"13" грудня 2012 р. м. Київ К-39591/10
№ К-39591/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,
суддів: Костенка М.І., Рибченка А.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2010
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010
у справі № 2а-1402/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прагнум»
до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 22.01.2010 №№ 00000092302/0, 00000102302/0.
Висновок суду вмотивований неправомірністю збільшення у податковому обліку позивача податкових зобов'язань з податку на прибуток за ІІІ, ІV квартали 2008 року та податку з на додану вартість за липень, серпень, листопад, грудень 2008 року за наслідками господарських операцій з Приватним підприємством (ПП) «УСБ Строй», Приватним підприємством (ПП) «Ліфін-Котл-Пласт», ТОВ «Кредо-плюс»з посиланням на встановлені у судовому процесі обставини щодо фактичної поставки товарів цими постачальниками позивачу та їх подальшого використання ним у власній господарській діяльності.
У касаційній скарзі ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Позивач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 31.12.2009 № 7079/23-212/34391190, про порушення норм пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(Закон № 334/94-ВР), що мало наслідком заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 252954,00 грн. (у тому числі: за ІІІ квартал 2008 року -36034,00 грн., за ІV квартал 2008 року -216920,00 грн.) внаслідок завищення валового доходу за вказані періоди на загальну суму 1277744,00 грн. за операціями з поставки позивачем ПФ «ВВК»та ПП «Квадро»товарів (олія, насіння соняшника, зерно пшениці), які мають безтоварний характер та не підтверджуються первинними документами; а також завищення валових витрат за ці податкові періоди на суму 2289560,00 грн. за господарськими операціями з придбання у ПП «УСБ Строй»та ПП «Ліфін-Котл-Пласт»цих же товарів, оскільки за цими операціями не встановлено реального характеру поставки та відсутні первинні документи відповідно. Крім того, згідно з актом перевірки, позивачем були порушені норми ст.ст. 3, 4, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР), що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 205350,00 грн. (у тому числі за 2008 рік: липень -1,60 грн., серпень -38363,18 грн., листопад - 67822,15 грн., грудень -99163,16 грн.) внаслідок завищення податкового кредиту за господарськими операціями з придбання товару (сільськогосподарської продукції) у ПП «УСБ Строй»і ПП «Ліфін-Котл-Пласт», а також отриманих послуг автоперевезення від ТОВ «ЛГ Кредо плюс», які не використовувались у господарській діяльності.
За наслідками перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.01.2009: № 00000092302/0 - про визначення суми податкового зобов'язання з податку прибуток у сумі 379431,00 грн. ( у т.ч. 252954,00 грн. - основний платіж, 126477,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та № 00000102302/0 - про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 308025,00 грн.( у т.ч. 205350,00 грн. - основний платіж, 102675,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
У судовому процесі встановлено, що позивачем придбавалась сільськогосподарська продукція (олія, соняшник, пшениця, ячмінь та інші зернові) за договорами купівлі-продажу від 12.09.2008 № 1209-2к, укладеним з ПП «Ліфін-Котл-Пласт», та від 08.07.2008 № 0807-1к, 27.08.2008 № 2708-1к, від 29.08.2008 № 2908-1к (компресорні установки), від 10.09.2008 № 1009-1к. від 11.09.2008 № 1109-1к, від 16.09.2008 № 1609-1к, від17.09.2008 № 1709-1к, від 13.11.2008 № 1311-1к, укладеними з ПП «УСБ Строй». Виконання господарських операцій з поставки позивачу цими постачальниками зернових підтверджується копіями договорів, специфікацій до договору від 12.09.2008 № 1209-2к, видаткових та податкових накладних, квитанцій до прибуткових касових ордерів, платіжних доручень (а.с. 153-218 т.1, а.с. 94-101 т.2).
У подальшому вказана сільськогосподарська продукція поставлялась позивачем ряду покупців, у тому числі ПП. «ВКК»та ПП «Квадро», виконання яких підтверджується копіями видаткових та податкових накладних, виписок з банківського рахунку (а.с. 121-139 т.1) щодо господарських операцій з ПП «ВКК», а також протоколом виїмки від 08.12.2009 , згідно якого у позивача вилучена вся первинна документація за господарськими операціями з ПП. «Квадро»(а.с. 141-142 т.1). Транспортування вказаної продукції здійснювалось ТОВ «ЛГ Кредо плюс»згідно з договором транспортного експедирування від 30.09.2008 № 300908-ТЭ, за наслідками чого були складені акти приймання виконаних робіт та виписані податкові накладні; оплата за надані послуги здійснювалась у безготівковій формі (а.с.228-236 т.1).
Згідно з пунктом 4.1 ст.4 Закону № 334/94-ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Пунктом 5.1 ст.5 цього Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат, згідно підпункту 5.2.1 вказаної статті, включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 цього Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV).
При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.
За змістом наведених норм право платника податку на віднесення вартості отриманих товарів (послуг) до валових витрат, а сум ПДВ у їх вартості на включення сум податку до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником -платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).
На основі досліджених у судовому процесі доказів, оцінка яким дана з дотриманням норм статті 86 КАС України, а саме: копій договорів, специфікацій до договору від 12.09.2008 № 1209-2к, видаткових та податкових накладних, квитанцій до прибуткового касових ордерів, платіжних доручень, виписок з банківського рахунку, протоколу виїмки від 08.12.2009, актів приймання виконаних робіт (а.с. 121-139, 153-218, 228-236 т.1, а.с. 94-101 т.2), суди зробили правильний висновок про фактичне виконання операцій з поставки сільськогосподарської продукції позивачу ПП «УСБ Строй»та ПП «Ліфін-Котл-Пласт, а також про подальшу реалізацію отриманої продукції позивачем приватним підприємствам «ВКК»та «Квадро». Такий висновок був зроблений також з врахуванням наданих позивачем доказів щодо зберігання сільськогосподарської продукції за договорами складського зберігання, укладеними з ЗАТ «Барвінкове-Агро», ЗАТ «Слов'янськолія», ТОВ «Краснолиманське хлібоприймальне підприємство», ЗАТ «Рубіжне-Агро», ДП ДАК «Хліб України»Ізюмським державним комбінатом хлібопродуктів, ТОВ «Степовий елеватор», філією «Андріївське ХПП»ТОВ «Нікопольська зернова компанія», ДП ДАК «Хліб України»«Савинський елеватор»; актами приймання-передачі наданих цими суб'єктами господарювання позивачу послуг з приймання, очищення, сушіння, переоформлення, відпуску залізничним та автомобільним транспортом насіння (зерна), реєстрами накладних на прийняття сіменного зерна з визначенням якості (а.с. 121-250 т.2)
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко
Судді: М.І. Костенко
А.О. Рибченко