Справа № 2а/1770/4149/2012
20 грудня 2012 року 11год. 40хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник Ляшук Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ФОП ОСОБА_3
до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі по тексту ФОП ОСОБА_3) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі по тексту - Гощанська МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 20 липня 2012 року № 0010291742, № 001281742. Заявою позивача від 15.11.2012 року ним збільшено позовні вимоги та викладено прохальну частину позовної заяви в новій редакції відповідно до якої від просить про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 20 липня 2012 року № 0010291742, № 001281742 та від 18 жовтня 2012 року № 0000011742.
Позивач на обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 1 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року та з 01 жовтня 2011 року по 30 червня 2012 року ОСОБА_3, як фізичною особою-підприємцем здійснювалась господарська діяльність на спрощеній системі оподаткування відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 року N727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, при дотриманні ними, зокрема, умови щодо неперевищення встановленого пунктом 1 Указу обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік у 500 тис. грн. Позивач вказує, що вищезгадана норма нею порушена не була, про, що зазначає і Гощанська МДПІ в акті від 07.07.2012 року. Отже, у неї був відсутній обов'язок реєструватись платником податку на додану вартість. Застосування податковим органом до спірних правовідносин пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, абз.3 п.9.4 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" вважає безпідставним. З наведених підстав збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість вважає неправомірним.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.49-51). Представник відповідача проти позову в судовому засіданні також заперечив. Вказав, що перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, виручка позивача від реалізації послуг досягла межі, що передбачає обов'язкову реєстрацію платником податку на додану вартість. З огляду на це, при відмові позивача від перебування на спрощеній системі оподаткування та переході на загальну систему оподаткування, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зобов'язана була зареєструватись платником ПДВ та подавати відповідну звітність до органу державної податкової служби.
Представник відповідача спірні податкові повідомлення-рішення вважає правомірними, в задоволенні позову просить відмовити повністю за безпідставністю вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.
Суд виходив із наступного.
Матеріалами справи стверджено, що позивач ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 20.05.2009 року (а.с.39). Відповідно до Свідоцтва про сплату єдиного податку Серії НОМЕР_1 видами діяльності позивачки є: роздрібна торгівля та посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.
Судом встановлено, що Гощанською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області ДПС 07.07.2012 року складено Акт №241/1742/21175158 (а.с.9-21) про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 01.07.2009 року по 02.07.2012 року (далі - Акт перевірки).
На підставі зазначеного акту 07.07.2012 року Гощанською МДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2012 року №0010291742 та № 0010281742 (а.с.22-23).
01.08.2012 року позивачкою було подано скаргу на податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2012 року № 0010291742, №0010281742 Гощанської МДПІ до Державної податкової служби в Рівненській області (а.с.24-28).
02.10.2012 року ДПС в Рівненській області було прийнято рішення №19509/10- 210/285 (а.с.29-33) про результати розгляду скарги, яким:
- залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2012 року №0010291742, №0010281742 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 680,00 грн. та з податку на додану вартість в сумі 1125,00 грн., а скаргу СПД ОСОБА_3 від 01.08.2012 року (вхідний №284/К ДПС Рівненської області від 06.08.2012 року) - без задоволення.
- збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість визначене податковим повідомленням рішенням Гощанської МДПІ від 20.07.2012 року №0010280172 в сумі 845,00 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій.
У результаті оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, на підставі Рішення ДПС у Рівненській області про результати розгляду скарги від 02.10.2012 року №19509/10-210/285, грошове зобов'язання по податку на додану вартість визначене податковим повідомленням рішенням Гощанської МДПІ від 20.07.2012 року №0010281742 збільшено на суму 845 грн., Гощанською МДПІ 18.10.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000011742 (а.с.47).
Перевіркою встановлено порушення:
- п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.9.3 п.9.4 п.9.5 п.9.6 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", абз. "а" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.181.1 ст.181, п.183.10 ст.183, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_3 за платежем: податок на додану вартість на суму штрафних (фінансова санкція 1025 грн.);
- п.44.1, п. 44.3 ст.44, пп.49.18.2, п.49.18 ст.49, пп.177.5.2 п.177.5, п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_3 за платежем: податок на доходи фізичних осіб (фінансова санкція 680 грн.);
- п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.9.3 п.9.4 п.9.5 п.9.6 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", абз. "а" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.181.1 ст.181, п.183.10 ст.183, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_3 за платежем: податок на додану вартість на суму штрафних (фінансова санкція 845 грн.);
В ході судового розгляду справи висновки податкового органу про виявлені перевіркою порушення (в частині, яка стосується предмета спору) не знайшли свого підтвердження.
Що стосується податкового повідомлення-рішення від 18.01.2012 року №0000041742.
В акті перевірки позивача встановлюється не подання декларацій по податку на додану вартість за листопад, грудень 2010 року, січень-червень 2011 року.
Матеріалами справи стверджено і сторонами не заперечується, що на підставі поданої заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування від 21.05.2009 року СПД ОСОБА_3 видано Свідоцтво про сплату єдиного податку Серії НОМЕР_2 від 21.05.2009 року, термін дії -2009 рік, вид діяльності -роздрібна торгівля в смт. Гоща та в межах України. Ставка єдиного податку для даного виду діяльності становить 120 грн.
Згідно поданого звіту -суб'єкта підприємницької діяльності -платника єдиного податку за 4 кв. 2009 р. обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуги) в 2-4 кв. 2009 року становив 0 грн.
На підставі поданої заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування від 14.12.2009 року СПД ОСОБА_3 видано Свідоцтво про сплату єдиного податку Серії НОМЕР_3 від 22.12.2009 року, термін дії 2010 рік, вид діяльності -роздрібна торгівля в смт. Гоща та в межах України. Ставка єдиного податку для даного виду діяльності становить 120 грн.
Відповідно до поданої заяви від 15.03.2010 року включено у свідоцтво платника податку № НОМЕР_3 від 22.12.2009 року з 01.04.2010 року вид діяльності "Посередництво у торгівлі товарами широкого асортименту".
Згідно поданого звіту -суб'єкта підприємницької діяльності -платника єдиного податку за 3 кв. 2010 року обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуги) в 1-3 кв. 2010 року становив 498791,77 грн.
01.09.2010 року СПД ОСОБА_3 подала заяву до Гощанської МДПІ про припинення нарахування єдиного податку в зв'язку з припиненням підприємницької діяльності.
За період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року СПД ОСОБА_3 здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування, відповідно до ст.292 глави І розділу ХІV Податкового кодексу України.
На підставі поданої заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування від 15.09.2011 року СПД ОСОБА_3 видано Свідоцтво про сплату єдиного податку Серії НОМЕР_1 від 01.10.2011 року, вид діяльності -роздрібна торгівля, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту в смт. Гоща та в межах України. Ставка єдиного податку для даного виду діяльності становить 200 грн.
Згідно поданого звіту -суб'єкта підприємницької діяльності -платника єдиного податку за 4 кв. 2011 року обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуги) в 4 кв. 2011 року становив 294730 грн.
На підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування від 11.01.2012 року СПД ОСОБА_3 видано Свідоцтво про сплату єдиного податку Серії НОМЕР_4 від 01.01.2012 року, вид діяльності -роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту в межах України. Ставка єдиного податку для даного виду діяльності становить 20% від мінімальної заробітної плати.
06.06.2012 року СПД ОСОБА_3 подана заява до Гощанської МДПІ про припинення нарахування єдиного податку в зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності. У цей же день від платника податків надійшла заява про припинення платника податків форми 8-ОПП.
Платником податку на додану вартість СПД ОСОБА_3 не реєструвалась.
Судом встановлено, що обсяг виручки СПД ОСОБА_3 від реалізації товарів за 3 кв. 2010 року (період перебування на спрощеній системі оподаткування) становить 498791,77 грн., що стверджується актом перевірки, в якому зазначено про відсутність розбіжностей при визначенні валового доходу (обсягу виручки) за даними декларацій про доходи платника та даними перевірки.
З огляду на це, посадові особи органу державної податкової служби дійшли до висновків, що за вказаний період загальна сума від здійснення позивачем операцій з постачання товарів/послуг сукупно перевищила 300000,00 грн., а тому, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зобов'язана була зареєструватися платником податку на додану вартість та подавати податкові декларації з ПДВ.
Оцінюючи встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи в розрізі норм матеріального закону, суд враховує наступне.
Відповідно до Указа Президента України від 03.07.1998 р. № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, при дотриманні ними, зокрема, умови щодо неперевищення встановленого в статті 1 Указу обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік у 500 тис. грн.
Фізичні особи - підприємці, які сплачують єдиний податок, не є платниками податків і зборів, перелічених у пункті 6 статті 1 Указу, в тому числі податку на додану вартість і тому не здійснюють операції з поставки товарів, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.
Згідно пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість", що був чинним на час виникнення спірних правовідносин, особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Порядок, строки, процедура реєстрації платників податку на додану вартість на час виникнення відповідних правовідносин була регламентована в статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість".
Зокрема, в абзаці 1 п. 9.4 ст.9 Закону зазначено про можливість добровільної реєстрації платником ПДВ за заявою особи, на яку вимоги п.2.3 ст.2 Закону не поширюються; згідно абзацу 2 п. 9.4 ст.9 Закону встановлено строк подання особою заяви про реєстрацію платником ПДВ у випадку, якщо обсяг оподатковуваних операцій перевищує суму, визначену пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону не більше ніж у два рази; в абзаці 3 п.9.4 ст.9 Закону встановлено строк реєстрації платником ПДВ, якщо обсяг оподатковуваних операцій перевищує суму, визначену пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону у два чи більше разів.
Під час перебування СПД ОСОБА_3 на спрощеній системі оподаткування судом встановлено, що зокрема з 01.10.2010 року по 01.09.2011 року доходів нею не було отримано, що підтверджується податковим органом в Акті перевірки, а з 01.09.2010 року нею була подана заява до Гощанської МДПІ про припинення нарахування єдиного податку в зв'язку з припиненням підприємницької діяльності.
Правомірність спірного акту перевірки та податкового повідомлення - рішення податковий орган обґрунтовує пп. 2.3.1 п.2.3 ст. 2, п. 9.3, 9.4, 9.5, 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: встановлено неподання декларації по ПДВ за листопад, грудень 2010 року. Згідно пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість", особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Податковий орган також покликається на абз. 3 п. 4 ст.9 вказаного Закону. В статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено порядок, строки, процедуру реєстрації платників податку на додану вартість.
Оскільки позивачкою, під час перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, не перевищено граничного розміру виручки, встановленої статтею 1 Указу № 727/98, суд вказує на те, що у позивачки не виникло обов'язку реєструватися платником податку на додану вартість, а застосування відповідачем до спірних правовідносин пп. 2.3.1 п.2.3 ст.2, абзацу 3 п.9.4 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" є безпідставним.
Закон України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року не встановлює обов'язку для суб'єктів господарювання, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та сплачують єдиний податок, реєструватися платником податок на додану вартість та сплачувати такий податок.
Відсутність передбачених законом підстав для обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість виключає правомірність застосування до платника штрафних санкцій за неподання податкової декларації з ПДВ.
Крім цього, відповідно до п.9.4 ст.9 Закону № 168/97-ВР, до особи, яка згідно закону була зобов'язана зареєструватися платником податку на додану вартість, однак такого обов'язку не виконала, застосовується відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого - платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Закон не передбачає застосування до особи, не зареєстрованої платником податку на додану вартість (в тому числі й за умови, що особа обов'язково підлягала такій реєстрації) відповідальності за неподання відповідної податкової звітності з такого податку.
Указом Президента України від 03.07.1998 р. N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, при дотриманні ними, зокрема, умови щодо неперевищення встановленого пунктом 1 Указу обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік у 500 тис. грн.
Фізичні особи - підприємці, які сплачують єдиний податок, не є платниками податків і зборів, перелічених у пункті 6 статті 1 Указу, в тому числі податку на додану вартість і тому не здійснюють операції з поставки товарів, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.
Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід.
Така сама ситуація має місце під час перебування платника податків на спрощеній системі у період з 01.10.2011 року по 30.06.2012 року. Податковий орган посилається на п. 181.1 ст. 181, п. 183.10 ст. 183, п. 185.1, ст. 185 п. 188., ст. 188, п. 203.1 ст. 203 Податкового Кодексу України, яким встановлює порушення зокрема не подання декларацій за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2011 року. Однак, з огляду на вищевказане та беручи до уваги Лист Державної податкової адміністрації України №4021/7/16-1417 від 14.02.2011 року встановлено, що обов'язкова реєстрація особи як платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу та пункту 3 розділу III Положення під обов'язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 грн. (без урахування податку на додану вартість). Тобто, особа (у т. ч. і новостворена), окрім особи, яка є платником єдиного податку, зобов'язана зареєструватись як платник податку на додану вартість після моменту фактичного здійснення операцій з постачання товарів/послуг, сума яких сукупно перевищує 300 000. гривень. При цьому, укладення цивільно-правових угод (договорів) на постачання товарів/послуг в сумі, що перевищує 300 000 грн., чи наявність наміру у особи здійснювати діяльність, за результатами якої буде перевищено обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, не є підставою для реєстрації особи як платника податку на додану вартість відповідно до вимог зазначеного пункту Кодексу.
Вказаний лист ДПА чітко встановлює, що зобов'язання щодо реєстрації платником податку на додану вартість не поширюється на осіб, які є платниками єдиного податку.
У зв'язку з набранням чинності Податкового Кодексу України від 01.01.2011 року в ході судового розгляду та дослідження фактичних обставин справи щодо не подання позивачем декларацій по податку на додану вартість у період з січня по червень 2011 року, суд враховує наступне.
Подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено п. 46.1 ст. 46 глави 2 розділу ІІ, ст. 203 розділу Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України).
На момент спірних правовідносин діяв Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений Наказом Державної податкової служби України від 25.01.2011 року №41, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935 (надалі - Порядок №41).
Пунктом 10 вказаного Порядку №41 передбачено, що податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Податкового кодексу України, за винятком розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано.
Відповідно до пп. 2 п. 180.1. ст. 180 Розділу Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Пунктом 181.1. статті 181 Податкового кодексу України передбачено, що в разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Порядок реєстрації платником податку на додану вартість та терміни подання заяви щодо такої реєстрації встановлені ст. 183 Податкового кодексу України.
Зокрема, п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що в разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на загальну систему оподаткування, за умови, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 або пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, з початку календарного року, реєстраційна заява має бути подана не пізніше 10 січня цього календарного року; у разі якщо такий перехід здійснюється упродовж календарного року, реєстраційна заява подається одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.
Згідно п. 183.10. ст. 183 Податкового кодексу України, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
В той же час, п. 120.1. ст. 120 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України встановлено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) у формі штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
З системного аналізу вказаних норм вбачається, що обов'язок подання податкових декларацій з ПДВ та відповідальність за їх неподання покладаються на платників даного податку, зареєстрованих у встановленому законом порядку (у випадку переходу упродовж календарного року зі спрощеної на загальну систему оподаткування - шляхом подання реєстраційної заяви одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування).
Враховуючи зазначене, до дати реєстрації платником податку на додану вартість особа не має повноважень на подання податкової декларації, отже штрафні санкції за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість фізичною особою - підприємцем, який не подав до органу податкової служби заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість, не застосовуються.
Оскільки матеріалами справи безспірно стверджено, що позивачем в період перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку не допущено перевищення граничного розміру виручки, встановленого в статті 1 Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", а обсяг виручки в період перебування на загальній системі оподаткування становить 0,00 грн., суд приходить до висновку, що у СПД ОСОБА_3 не виникло обов'язку реєструватися платником податку на додану вартість, а застосування податковим органом до спірних правовідносин пп. 2.3.1 п.2.3 ст.2, абзацу 3 п.9.4 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" на думку суду є безпідставним.
Закон України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року не встановлює обов'язку для суб'єктів господарювання, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та сплачують єдиний податок, реєструватися платником податку на додану вартість та сплачувати такий податок.
Відсутність передбачених законом підстав для обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість виключає правомірність застосування до платника штрафних санкцій за неподання податкової декларації з ПДВ.
Крім цього, суд зауважує, що відповідно до п.9.4 ст.9 Закону № 168/97-ВР, до особи, яка згідно закону була зобов'язана зареєструватися платником податку на додану вартість, однак такого обов'язку не виконала, застосовується відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Тобто, Закон не передбачає застосування до особи, не зареєстрованої платником податку на додану вартість (в тому числі й за умови, що особа обов'язково підлягала такій реєстрації) відповідальності за неподання відповідної податкової звітності з такого податку.
За встановлених обставин суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість", щодо не реєстрації у встановленому порядку платником податку на додану вартість і не поданні відповідної звітності.
В акті перевірки від 07.07.2012 року податковий орган зазначає, що ФОП ОСОБА_3 порушено вимоги п. 44.3. ст. 44 Податкового кодексу України, а саме не забезпечення зберігання документів передбачених у пункті 44.1 ст. 44.
За незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та /або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, п. 121.1. ст. 121 Податкового кодексу України передбачено накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Згідно з п. 40.1 ст. 40 Податкового кодексу України встановлено, сферу застосування даного розділу зокрема, цей розділ визначає порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі І цього Кодексу, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого, контролю покладено на контролюючі органи.
У разі якщо іншими розділами цього Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів (обов'язкових платежів), використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.
Відповідно до п. 44.2. ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.
Таким чином, суб'єктом правопорушення визначеного п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України є платники податку на прибуток, які зобов'язані зберігати первинні документи облікові та інші регістри, бухгалтерської та статистичної звітності, інші документи з питань обчислення і сплати податків та зборів.
Оскільки, розділом XIV Податкового Кодексу України встановлено окремий порядок ведення обліку і складання звітності платниками єдиного податку то норми статті 44 не застосовуються до платників єдиного податку.
Зокрема, відповідно до п. 296.1.1 ст. 296 Податкового Кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Оскільки, позивач є платником єдиного податку тому зобов'язаний вести книгу обліку доходів та витрат однак, обов'язку щодо зберігання первинних документів на позивача не покладено.
Отже, суд констатує відсутність порушень податкового законодавства з боку СПД ОСОБА_3, які на думку податкового органу полягали у не забезпеченні платником податків зберігання первинних документів та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, оскільки СПД ОСОБА_3 перебувала на спрощеній системі оподаткування і на неї не поширювались відповідні норми Податкового кодексу України щодо порядку адміністрування податку на прибуток так як вона підпадала під дію розділу XIV Податкового Кодексу України як платник єдиного.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 20 липня 2012 року № 0010291742, № 001281742 та від 18 жовтня 2012 року № 0000011742
В силу положень ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати присуджуються позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової службивід 20 липня 2012 № 0010291742; № 001281742 та від 18 жовтня 2012 № 0000011742.
Присудити на користь позивача ФОП ОСОБА_3 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107,3 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Махаринець Д. Є.